Заклад дошкільної освіти № 447
 
Наш садок - чарівна казка! Завітай до нас, будь-ласка!


Методична робота

 

Методична робота...

... успіх роботи - вірно спланований і керований освітній процес ...

В. Сухомлинський

Вихователь-методист – Лимаренко Аліна Юріївна

Життєве кредо:

«Досвід – дитина думки, а думка – дитина дії. Дія – головний ключ до успіху».

 Програмно - методичне забезпечення

 

Зміст методичної роботи в ЗДО будується на основі державних директивних документів про освіту, зокрема тих, що регламентують і визначають основні напрямки та зміст освітньої роботи з дітьми (Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти в Україні та Коментаря до нього

Лист МОН України від 30.07.2020 № 1/9-411 «Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти у 2020/2021 навчальному році»

 

Нормативно-правові документи:

 

1 . Конституція України

2. Конвенція про права дитини

3. Закон України «Про освіту»

4. Закон України «Про дошкільну освіту»

5. Закон України «Про охорону дитинства»

6. Закон України «Про фізичну культуру і спорт»

7. Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VIII

8. Указ Президента України від 15.02.2010 № 161/2010 «Про Концепцію державної мовної політики».

9. Указ Президента України від 18.05.2019 № 286/2019 «Про стратегію національно-патріотичного виховання»

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 10.04.2019 № 530 «Про затвердження Порядку організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти»

11. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 743-р «Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2017-2020 роки»

12. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді (затверджено наказом МОН України від 16.06.2015 № 641).

13. Положення про дошкільний навчальний заклад

14. Статут дошкільного навчального закладу

15. Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів (затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234).

 

Методичне забезпечення дошкільної освіти:

 

 

  1. Базовий  компонент дошкільної  освіти.                                                                            
  2. Освітня програма для дітей від 2 до 7 років «Дитина».                                                                                   
  3. «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності». Наказ МОН України від 20.04.2015 № 446.                                                                                                      
  4. «Про Систему організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів». Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.07.2003 року № 486, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.10.2003 року за № 903/8224.                                                      
  5. «Про затвердження Примірного переліку  ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів  дошкільної освіти».  Наказ МОН України від 19.12.2017 № 1633.                                                                                                                                
  6. «Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти, що забезпечують здобуття дошкільної освіти у 2019/2020 навчальному році». Інструктивно-методичні рекомендації МОН України  від  02.07.2019  № 1/9-419.                                                                                                                      
  7. «Організація фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах». Інструктивно-методичні рекомендації МОН України  від  02.09.2016  № 1/9-456.                    
  8. «Про організацію роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах». Інструктивно-методичні рекомендації МОН України  від  02.09.2016  № 1/9-454.                                                                                                                                    
  9. «Планування роботи в дошкільних навчальних закладах». Лист МОН України   від  03.07.2009  № 1/9-455.                                                                                                    
  10. «Організація та зміст навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах». Інструктивно-методичний лист МОН України  від  06.06.2005  № 1/9-306.                                
  11. «Підбір і використання іграшок для дітей раннього віку у дошкільних навчальних закладах».  Лист МОН України    від  17.03.2006 № 1/9-153.                                                  
  12. «Підбір і використання іграшок для дітей дошкільного віку у дошкільних навчальних закладах».  Лист МОН України    від  18.07.2008 № 1/9-470.                                                 
  13. «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі». Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти  МОН України від 26.07.2010  №1.4/18-3082.                                                                                                                   
  14. «Щодо організації взаємодії закладів дошкільної освіти з батьками вихованців». Методичні рекомендації МОН України від 11.10.2017 № 1/9-546.                                            
  15. «Щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти». Інструктивно-методичні рекомендації МОН України від 19.04.2018 № 1/9-249.                                           
  16. «Щодо організації роботи та дотримання вимог з питань охорони праці  та безпеки життєдіяльності у закладах дошкільної освіти». Інструктивно-методичні рекомендації МОН України від 14.02.2019 № 1/11-1491.
  17.  «Про переліки навчальної літератури, рекомендованої МОН України для використання у закладах освіти у 2019/2020 навчальному році» від 10.06.2019 № 1/9-365.

Про затвердження Примірного положення про методичний кабінет закладу дошкільної освіти

Лист МОН Щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти

Лист МОН від 14.02. 2019  № 1/11-1491 «Щодо організації роботи та дотримання вимог з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладах дошкільної освіти»

Інструктивно-методичні рекомендації

Лист МОН від 25.07.2016 № 1/9-396 «Про організацію національно-патріотичного виховання у дошкільних навчальних закладах».

Лист МОН України від 02.09.2016 № 1/9-456 «Щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах»

Лист МОН України від 02.09.2016 № 1/9-454 «Щодо організації роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах»

Лист МОН України від 25.05.2016 № 2/4-14-926-16 «Щодо Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів»

 

Консультація для батьків та педагогів

ОРГАНІЗАЦІЯ ЧЕРГУВАННЯ В ЗДО

У молодшій (в кінці року) групі діти починають чергувати, тобто починають систематично вико­нувати певну справу, потрібну для всього колективу.

В програмі підкреслюється, що особливе виховне значен­ня мають чергування в старшій групі. Вихова­тель цієї групи звертає дедалі більшу увагу на те, як діти виконують доручені їм чергування, чи беруться вони за ро­боту за власним почином, чи бережно ставляться до мате­ріалів та інструментів у процесі праці, чи дружно працю­ють, як розподіляють свої обов'язки. В поведінці дітей саме цього віку найяскравіше виявляється те, як діти підготов­лені до школи, якими вміннями і знаннями вони володіють, що треба педагогові ще зробити для того, щоб якнайкра­ще підготувати дітей до школи. Організовуючи чергування, вихователь формує у дітей потрібні навички відповідно до їх віку і здібностей. У школі процес виховання за, допо­могою чергування триває, набуває складнішої форми.

Таким чином, виховна роль чергувань цілком очевидна, а організація їх у дитячому садку є одним з основних зав­дань. Організація чергувань полягає в чіткому розподілі ви­дів чергувань, виборі колективів чергових, визначенні кола їх обов'язків і послідовності виконання, в розподілі обов'яз­ків між черговими і організації їх робочого місця.

У дитячому садку застосовують три види чергувань: по їдальні, в кутку живої природи, на заняттях; зокрема, в молодшій — по їдальні (в кінці року), в середній — по їдальні і на заняттях, у старшій  групі — по їдальні, на заняттях і в кутку живої природи. Кожне з цих чергувань має свою виховну цінність. Чергування по їдаль­ні привчає дітей піклуватися про товаришів (треба всім сво­єчасно подати обід), допомагає набути тих навичок, які по­трібні їм в організації свого побуту.

У процесі чергування в кутку живої природи діти на­бувають корисних знань про ріст і розвиток рослин і тва­рин, навчаються доглядати їх. Важливо, щоб вихователь виробляв у дітей потребу доглядати за тваринами і росли­нами, прагнення до такої праці в школі й сім'ї.

Чергування на занятті найбільше сприяє підготовці ді­тей до школи, бо саме на заняттях формуються в старших вихованців перші навички навчальної праці. Слід зазначи­ти, що це єдиний вид чергувань, який з перших днів і си­стематично організовує школа. Послідовність у роботі ди­тячого садка і школи щодо чергувань є запорукою успіху у вихованні у дітей позитивного ставлення до праці.

В організації чергування дуже важливим є призначення чергових.

З початку року в кожній групі слід чітко розподіляти ді­тей за різними видами чергувань так, щоб кожна дитина по черзі виконувала обов'язки чергового на різних ділянках роботи. Практика підтвердила доцільність такого розподілу чергувань, коли дітей призначають черговими по двоє в різ­них видах чергувань. По кожному з них чергові працюють один-два дні. На початку року в середній групі вихователь може призначати дітей на одноразове чергування з тим, щоб поступово привчати їх до виконання обов'язків черго­вого на тій чи іншій ділянці протягом цілого дня. Кращим варіантом призначення чергових у старшій і підготовчій до школи групах є такий, коли діти чергують по два дні; це дає можливість закріплювати їх трудові вміння. У старшій групі можна запроваджувати і такий порядок, коли діти переходять від одного виду чергування до іншого — від чер­гування в куточку природи до чергування на заняттях тощо. При цьому протягом кількох днів дитина виконує обо­в'язки чергового на різних ділянках, що потребує відповід­ної її підготовки, міцних трудових умінь. У такому разі чер­гування мають характер тривалих, складних доручень, до­цільність яких підкреслює програма дитячого садка.

Таким чином, обов'язки чергового щодня виконують шестеро дітей. Вони являють собою ніби трудовий загін гру­пи, вони - довірені колективу. Між окремими черговими, між різними колективами чергових встановлюються відно­сини взаємодопомоги, взаємного підпорядкування і пого­дженості.

Призначення чергових на кожний день може бути оформ­лене у вигляді списку (для вихователя). Для того щоб діти самі бачили, коли їм випадає чергувати, можна використа­ти дошку чергових, на якій по різних видах чергувань виві­шують індивідуальні значки у вигляді геометричних фігур або зображення різних предметів, іноді фотокартки дітей (невеликого формату). Ці значки потрібно вивішувати за­здалегідь, тоді вихованці краще пам'ятають про чергування і приходять у цей день до дитячого садка раніше.

У дітей дошкільного віку таке оформлення підвищує ін­терес до роботи, збуджує їх ініціативу; дошкільники самі стежать за порядком чергувань і додержують його, конт­ролюють один одного.

Підбираючи пари для чергування, треба враховувати ін­дивідуальні особливості дітей, трудові й організаційні навички кожного вихованця, їх взаємини. Активніших дітей треба призначати на чергування з менш активними, старан­ніших з менш старанними, тих, що мають певні трудові на­вички,— з тими, які ще таких навичок не набули.

При такому принципі підбору діти допомагають один од­ному оволодіти необхідними вміннями.

Важливою умовою в організації чергувань є чітке визна­чення кола обов'язків чергових. Вихователь з початку року встановлює зміст кожного з чергувань, ознайомлює дітей з обов'язками чергових і з послідовністю їх виконання.

Коло обов'язків чергових спрямоване на ускладнення цих обов'язків в різних вікових групах. В молодшій групі діти лише привчаються до чергування, вони допомагають няні сервірувати стіл (розставляють склянки з серветками, блюдця, розкладають ложки і т. ін.).

В групі п'ятого року життя діти вчаться виконувати більш складні обов'язки: ставлять на стіл блюдця, чашки, тарілки, біля кожної тарілки з правого боку розкладають ложки, виделки.

В групі дітей шостого року життя вихователь ускладнює обов'язки, визначає їх чітко по кожному з видів чергування. Черговим по їдальні — охайно сервірувати столи до сні­данку, обіду чи вечері, за допомогою дорослих розсте­ляти скатерку, самостійно розкладати столові прибори, хліб в хлібниці, фрукти в вази. Черговим на заняттях — під час підготовки до занять розставляти стільці, розкладати в пев­ній послідовності матеріал до занять, складати приладдя, матеріал та складати його після занять. Черговим в куточку природи щоденно поливати квіти, розпушувати ґрунт, допомагати чистити акваріум, клітки для птахів і т. ін.

Треба пам'ятати і про те, що прибирання матеріалів піс­ля заняття черговими не звільняє всіх дітей від прибирання свого робочого місця. Кожна дитина після закінчення за­няття збирає і складає в коробочку свої олівці, кладе на місце малюнок, пластилін, миє пензлик, прибирає обрізки паперу тощо, а чергові прибирають усі матеріали до шафи, збирають малюнки і несуть їх на стіл вихователя.

Важливо встановити відносини взаємної поваги між дітьми-черговими і всім колективом. Чергові дбають про ко­лектив, намагаються зробити все для своїх товаришів якнайкраще, а всі діти прагнуть допомагати черговим, не по­рушувати правил поведінки, дотримувати чистоти і по­рядку.

Організовуючи чергування, важливо чітко розподілити обов'язки між черговими, щоб кожна дитина знала свою ділянку роботи. Практика показала, що відповідальність дошкільників за свою роботу підвищується, коли вони зна­ють, за що конкретно відповідають.

Ось приклад. На занятті чергують Мишко і Оля. Ма­теріал, який діти готують до заняття, дуже різноманіт­ний і цікавий: ілюстровані посібники, що зображують «став­ки», дрібний лічильний матеріал — «качечки», «рибки» у ко­робочках.

Мишко розставляє на столі «ставки», перелічує їх, грається з ними, а Оля розставляє на столі коробочки з лічиль­ним матеріалом. Мишко підходить до Олі, просить у неї коробочку з «качечками», дівчинка не дає, бо хоче сама ви­конати цю роботу. Мишко незадоволений, скаржиться вихо­вательці. Чергування затягується, і все тому, що діти не знають своїх ділянок роботи.

Іноді діти пробують самі розподілити «справи» черго­вого.

Чергують Таня і Олег. Таня перша сказала, що розкла­датиме на столі палички. Олег погодився розкладати папір, але скоро йому це набридло, він підійшов до ящика з па­личками, почав відраховувати їх, але тут нагодилася Таня і сказала: «Ти повинен папір розкладати». Олег не захотів поступитися. Тоді вихователька запропонувала їм разом розкласти спочатку палички, а потім папір.

Вихователь може використати різні форми розподілу обов'язків — за ділянками і за видами роботи. Наприклад, Тані можна доручити підготувати до заняття одну половину столів, а Олегові — другу; або Тані розкладати аркуші па­перу, Олегові — розкладати палички на столах.

У старшій групі (кінець року) вихователь привчає дітей до само­стійного розподілу цих обов'язків, тим самим навчаючи завтрашніх школярів організовувати і планувати свою пра­цю. Важливо, щоб діти привчалися пам'ятати про такий роз­поділ до кінця чергування. Все це робить їх роботу відповідальнішою. Одночасно треба привчати дітей працювати дружно, допомагати один одному, спільно перевіряти за­кінчену роботу.

Дуже важливо налагодити правильне ставлення до чер­гових з боку технічного персоналу. Помічники вихователів часто самовільно звільняють дітей від виконання ними будь-яких обов'язків, намагаються все зробити самі і дуже часто не додержують при цьому тих правил, до виконан­ня яких вихователь довгий час привчає дітей (наприклад, не змітають хлібних крихт зі столу на совок, як належить робити черговим, а струшують їх прямо на підлогу, а потім замітають).

Провідна роль в організації чергувань належить вихова­телю. Він дає дітям знання, зв'язані з роботою чергового, формує в них трудові й організаторські навички, розвиває позитивне ставлення й інтерес до праці, регулює взаєми­ни між дітьми.

Характер керівництва вихователя чергуваннями в різних вікових групах різний.                                  

У середній і старшій групах він дає дітям знання, по­трібні для чергування, показує основні дії, які вони викону­ватимуть під час чергування (як розкладати ті чи інші ма­теріали, як мити пензлики і т. ін.). Вихователь розповідає дітям про те, як вони виконуватимуть свої обов'язки, в якій послідовності, як розподіляти працю між черговими.

Але самих пояснень мало. Для того щоб діти засвоїли обов'язки і навчилися узгоджувати свої дії в колективі, ста­ли добре чергувати, потрібне багаторазове вправляння.

У виконанні чергувань є й труднощі, особливо для дітей середньої і старшої груп. Ці труднощі полягають у тому, що діти повинні додержувати певних правил, послідов­ності у виконанні обов'язків, перевіряти виконану роботу; в тому, що вони ще не мають деяких трудових навичок; в то­му, що їм доводиться відмовлятися від особистих мотивів під час чергування. Під керівництвом вихователя в резуль­таті вправляння діти поступово засвоюють важку для них справу.

Послідовно виконувати обов'язки діти навчаються від вихователя і один від одного. Діти, які оволоділи цим умін­ням, стають надзвичайно вимогливими, іноді навіть причеп­ливими. Ця вимогливість спочатку виявляється в дитячих скаргах, а згодом — в прямих вимогах чергових до дітей. У цьому виражаються перші спроби дітей самостій­но впливати на поведінку товаришів. Спочатку скарги вихо­вателеві на дитину, що не виконала правила, потім пряме звертання до дитини з проханням виконати щось, і нарешті, настійна вимога виконати певне правило — ось шлях розвитку самосвідомості чергового і правильного ставлення його до товаришів.

Відсутність окремих трудових навичок негативно впливає на виконання чергування лише у окремих дітей.

Це пояснюється тим, що трудові дії чергового несклад­ні: розставити тарілки, змести щіточкою з скатерки, розкла­сти хліб тощо. Діти легко оволодівають цими діями після двох-трьох чергувань. Буває, що під час перших чергувань діти, не знаючи, як діяти при виконанні того чи іншого обов’язку, легко відволікаються від нього, не доводять справу до кінця. Допомоги вихователя, повторного виконання роботи самою дитиною в таких випадках звичайно буває досить для того, щоб вона засвоїла певні дії.

Для більшості чергових важкою справою є перевірка виконання своєї роботи. На початку року вихователь орієн­тує дітей на контроль прямою вказівкою (перевірити, чи правильно розкладено ложки та ін.). Це пояснюється тим, що діти ще не вміють самостійно контролювати себе і, на­віть вислухавши зауваження вихователя, часто не бачать своїх помилок. Поступово діти навчаються контролювати себе і менше допускають помилок.

Видатний фізіолог І. М. Сєченов вважав, що для заучу­вання руху людина повинна якнайбільше вправлятися, конт­ролюючи себе при цьому. З кожною новою вправою дітей у чергуванні зростає їх здатність контролювати свою робо­ту, прагнення оцінити її і виконати правильно.

В кінці року, коли в дітей розвинеться в достатній мірі самоконтроль, вихователь використовує нові прийоми: він, як правило, вже не вдається до прямих вказівок, а тільки збуджує внутрішню активність дітей (дає загальну вказів­ку: «Діти, перевірте свою роботу»). Що саме перевірити, як виправити допущені помилки -  це мають вирішити самі діти.

Уміння самостійно організовувати свою роботу, розв'язу­вати організаційні завдання під час чергування важко да­ється багатьом вихованцям середньої і старшої груп. Проте помітно, що вони прагнуть саме до такого чергування, в якому треба розв'язувати організаційні завдання.

В результаті систематичного керівництва вихователя ро­ботою чергових у молодшій і середній групах у дошкільників формується певна основа, на яку спирається вихователь  старшої  групи. У цій групі вихователь частково розв'язує ті завдання, які розв'язував у попередніх групах, але в усклад­неній формі: навчає дітей чергувати в нових умовах, озна­йомлює їх з основними правилами виконання обов'язків чер­гових (у нових видах чергування), нагадує відоме дітям коло обов'язків чергового на різних ділянках роботи, пока­зує повторно деякі прийоми їх виконання.

Цю роботу вихователь проводить, по-перше, у формі ін­дивідуального пояснення (в цьому разі пояснює правила роботи в процесі самих чергувань, під час виконання дітьми обов'язків чергового), по-друге, —у формі організованих бесід, в яких подає необхідні знання всьому дитячому ко­лективу.

Бесіди вихователь проводить на початку року, в другій половині дня, з різних видів чергувань окремо. Коли чер­гування (наприклад, по їдальні) дітям добре відоме, вихо­ватель тільки звертає їх увагу на те, що тут є новим. У бе­сіді про чергування на занятті вихователь нагадує про те, що діти вже знають, і подає нове, незнайоме. Це необхідно, бо обов'язки чергового на занятті складніші (хоч обсяг ро­боти менший), ніж при чергуванні по їдальні.

У процесі бесіди вихователь запитує дітей, для чого по­трібне чергування, виясняє, чи знають діти, як потрібно чер­гувати на кожному з занять.

Запитує, що потрібно приготувати до заняття, напри­клад, з аплікації, конструювання та ін. В ході бесіди вихо­ватель доповнює відповіді дітей.

Закінчуючи бесіду, вихователька підкреслює дітям необ­хідність працювати дружно, нагадує, як вони повинні розпо­ділити обов'язки в чергуванні, призначає перших чергових.

Під час бесіди вихователь може показувати окремі дії чергового. Звичайно, показує ті дії, які дітям ще невідомі або виконувати які їм ще важко. Такі бесіди дають добрі результати, бо вихователь зразу спрямовує увагу дітей на те, що треба пам'ятати в процесі чергування. Індивідуаль­ні пояснення стають ніби додатковим засобом, яким вихо­ватель користується тоді, коли діти чогось не засвоїли.

Особливе значення в старшій групі має контроль ви­хователя і оцінка дій чергового. В попередніх групах вихо­ватель постійно стежив за тим, як діти виконують ті чи інші обов'язки, у разі потреби нагадував їм про них; контроль був безпосередній. В старшій  групі вихователь більше уваги повинен звертати на те, щоб вихованці самостійно контролювали свою роботу, самі бачили помилки і недороб­ки в ній. Тим самим роль прямого контролю вихователь тут ніби відсовує на другий план, все частіше залучаючи дитя­чий колектив до організації особистого контролю за своєю роботою і ставлячи чергових перед необхідністю самоконт­ролю. Нагадування вихователя в процесі чергування забирають менше часу, ніж у попередніх групах. Тут вихователь про недоробки говорить, коли оцінює роботу чергових. Це доцільно робити після закінчення чергування. Проте і в процесі чергування вихователь може один-два рази дати оцінку окремим моментам у роботі чергових, схвалюючи їх або роблячи критичні зауваження.

Загалом контроль і оцінка в підготовчій до школи групі набувають інших форм. Вихователь спирається на досвід дітей, враховує їх фізичний розвиток, і це багато дає для під­готовки старших вихованців до школи. Найбільшу увагу він спрямовує тут на розвиток у дітей моральних якостей у про­цесі чергувань, на регулювання колективних взаємин у гру­пі, що дедалі ускладнюються.

Керівництво вихователя колективними взаєминами в цій групі полягає в тому, що, з одного боку, він підкреслює пе­ред дитячим колективом користь від праці чергових, а з дру­гого, — наголошує на тому, що діти повинні дбати про чер­гових, уважно ставитися до їх роботи. І чергові розуміють, що вони відповідають за якість чергування перед дітьми, які цінять і поважають їх працю.

Вихователь прагне створити в групі такі умови, щоб ко­лективні відносини дітей виявлялися якомога очевидніше. Можна, наприклад, організувати одночасне виконання обо­в'язків чергового кількома колективами чергових. Тоді чер­гові по їдальні й чергові в куточку природи вступають у контакт, допомагають один одному порадами, а іноді й ді­лом. Вихователь може підкреслити залежність успіху в ро­боті одного колективу чергових від якості роботи іншого: наприклад, від роботи чергових по їдальні, від того, як швидко вони приберуть посуд після їди, великою мірою за­лежить те, як швидко виконають свої обов'язки чергові на занятті. Все це регулює взаємини чергових з групою, ство­рює в цілому дружний і працездатний колектив.

У розвитку колективних взаємин дітей велике значення має оцінка і самооцінка. Керівництво вихователя повинно бути дуже тонким і гнучким. Часто бувають випадки, коли діти не можуть об'єктивно оцінити свою роботу або роботу товариша, оцінюють її загальними словами «добре» і «по­гано» або просто перелічують окремі дії, які виконував чер­говий, і в кращому разі узагальнюють цей перелік такими словами: «Все зробив черговий».

 

 

Часто оцінювання роботи чергового окремими дітьми залежить від того, як оцінив її вихователь або їх товариші по групі.

 

 

 

 


Завдання методичної служби є:

·                         Вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного вихователя

·                         Стимулювання творчого потенціалу та інноваційних пошуків

·                         Підвищення педагогічної культури вихователів

·                         Вдосконалення педагогічної майстерності

·                         Розвиток спеціальних умінь та навичок

·                         Формування навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності

Базується на принципах методичної роботи:

·                         Педагогічна співпраця з вихователем

·                         Робота в режимі довіри, доброзичливості

·                         Творча атмосфера, стимулювання творчої активності

·                         Принцип допоміжно-регульованого контролю

·                         Надання вихователеві права вибору

·                         Системність методичних заходів

·                         Принцип "Я-повідомлень" у спілкуванні

·                         Щоденна допомога

·                         Випереджувальний характер методичної роботи

 

Виходячи з цілей методичної роботи і вимог до особистості та діяльності педагога намагаємось здійснювати роботу за такими напрямками методичної роботи:

·                         Курси підвищення кваліфікації

·                         Науково-практичні семінари

·                         розв'язання актуальних освітніх проблем в творчих групах

·                         узагальнення досвіду роботи педагогів

 

Методична робота з кадрами:

·                         Підвищення рівня фахової майстерності педагогів

·                         Курсова перепідготовка

·                         Атестація педагогів

·                         Наставництво

·                         Педради

·                         Семінари

·                         Консультації

·                         Колективні перегляди

·                         Робота творчої групи

·                          

Навчання педагогів відбувається в інтерактивних формах спілкування:

·                         Круглий стіл, диспут, консультації

·                         Інтерактивні лекції

·                         Навчальні тренінги

·                         Семінари, семінари-практикуми, науково-практичні семінари, семінари для педагогів спеціальних груп

·                         Вивчення структури та оснащення матеріального середовища

·                         Спостереження колективних форм діяльності дітей, індивідуальної самостійної роботи дітей, взаємовідвідування відкритих занять