Заклад дошкільної освіти № 447
 
Наш садок - чарівна казка! Завітай до нас, будь-ласка!


Сторінка практичного психолога

                                                           

 

 

Ульянченко Оксана Олександрівна

Практичний психолог, спеціаліст ІІ категорії

Освіта - вища, ХНУ ім. В. Н. Каразіна

 

Дні тижня консультації

Четвер - консультації для педпрацівників 13.00-15.00

   консультації для батьків 15.00-17.00

 

Напрями діяльності психологічної служби

·         адаптація новоприбулих дітей до дитячого навчального закладу;

·         психологічний супровід дітей раннього віку;

·         визначення та формування психологічної готовності до шкільного навчання;

·         допомога у підтримці сприятливого психологічного клімату у дитячому колективі дошкільного закладу, попередження та вирішення конфліктних ситуацій

 

 

                                                Психологічна допомога

                                              

 

 

Шановні батьки!

Продовжує роботу телефон довіри.

У житті кожного іноді виникають проблеми, вирішати які наодинці важко. Ви можете розраховувати на підтримку, компетентну консультацію та практичну допомогу.

Телефон довіри: 764-22-39

057-705-04-69 "Телефон довіри" цілодобово

Харківського обласного центра соціальних служб для молоді

057-771-84-57

Пн - ПТ -   9.00 - 18.00

"Телефон довіри"

Харківського городського центра соціальних служб для молоді "Довіра"

Всеукраїнська "гаряча лінія" для постраждалих від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі та по ставленню до дітей. Номер: 15-47

 

Поради батькам щодо організації навчання та відпочинку дітей на час карантину:
ШАНОВНІ БАТЬКИ!
Пропонуємо вам декілька порад щодо організації навчання та відпочинку дітей на час карантину:
  • Ранок нехай починається як зазвичай у робочі дні. Організуйте сніданок, гігієнічні процедури, ранкову гімнастику. Це дисциплінує дитину і вас.

  • Плануйте день разом із дітьми. Обов'язково слідкуйте, щоб діти не залишалися надовго без активного відпочинку.

  • Учіть дітей плануванню: на аркуші паперу записуйте обов'язкові справи, які треба виконати, а також розробіть спеціальну систему заохочення. Нехай діти пишаються своїми виконаними справами.

  • Допоможіть вашій дитині, якщо у неї щось не виходить, підтримайте.

  • Хваліть дітей за виконану роботу. Діти завжди націлені на конкретний результат.

  • Провітрюйте кімнату, створіть умови для активного руху: нехай діти рухаються під музику, танцюють, роблять гімнастичні вправи, дихальну гімнастику.

  • Сучасні діти дуже непосидючі. Вони не можуть довго зосереджуватися на одному занятті й постійно хотітимуть чогось нового. Але кращеза вас ніхто вашу дитину не знає. Тож, знаючи захоплення своїх синів і доньок, чергуйте цікаві заняття, долучайте їх до спільних справ. Все вийде.
  • Усі діти дуже люблять малювати, різати, клеїти, складати. Складіть разом оригамі (в інтернеті – безліч ідей). Зберіть невеличкий пазл. Зробіть тематичну аплікацію. Організуйте сімейний конкурс на кращий малюнок.Такі нехитрі заняття можна проводити кожного дня, але – на різні теми. І обов’язково разом. З мамою чи татом, братиками і сестричками.

Ігри для дітей

Гра "Моя візитна картка"

    Учасники гри сідають у коло. Один з них, наприклад, каже "Мене звуть Міша, я люблю пельмені"; наступний каже "Мене звати Олексій, пельмені я теж люблю, особливо зі сметаною, але ще я люблю грати на гітарі"; третій каже "Мене звуть Юрій Володимирович, пельмені я не люблю, так як недавно з'їв їх дуже багато; на гітарі грати не вмію, хоча мрію навчитися, але зате я добре граю у футбол" і т.д.  тобто кожен з учасників, які виступають з "візиткою", спочатку повторює все вищесказане, але по відношенню до себе, а потім додає ще щось своє. Таким чином, всі мають можливість сказати про себе і дізнатися про інших. 

Гра "Зіпсований телефон" (мімікою)

    Всі стають по колу спиною один до одного. Перший показує будь який вираз обличчя хто стоїть поряд, той - же саме передає (мімікою) своєму сусідові й т.д., поки не дійде до того, хто передав. Потім своє вираження передає наступний і т.д. Мета гри - навчитися точно передавати міміку один одного.

Оригамі для дітей

https://www.youtube.com/watch?v=5g1CVFx-Q7I&t=12s

https://www.youtube.com/watch?v=5BLECih4ipk

 

 

/kriza_troh_rokiv__rekomendacii_batkam.doc

/vpliv_igrashok_na_formuvannya_osobistosti_ditini.doc

/uploads/editor/265/61398/sitepage_88/files/gotovnist_dutunu_do_shkolu.docx

/uploads/editor/265/61398/sitepage_88/files/psihologichne_nasillya_nad_ditmi.docx

/uploads/editor/265/61398/sitepage_88/files/komp_yuterni_igri.docx

/uploads/editor/265/61398/sitepage_88/files/profilaktika_zhorstokogo_povodzhennya_z_.docx

/uploads/editor/265/61398/sitepage_88/files/pyat_shlyahiv_do_sercya_ditini.docx

/uploads/editor/265/61398/sitepage_88/files/zhorstoke_povodzhennya_z_ditmi_ta_yogo_naslidki.docx

/uploads/editor/265/61398/sitepage_88/files/list_mon_1_9_477_24_07_2019.docx

Поради щодо виховання у дітей почуття власної гідності та відповідальності за свою безпеку:

- Використайте будь-яку можливість, щоб висловити дитині свою любов.

- Оцінюйте кожну самостійну справу дитини позитивно.

- Намагайтеся помітити і похвалити дитину за зміни до кращого в її поведінці, навіть якщо вона дуже незначна.

- Пам'ятаєте, що при частому зверненні до заохочення та похвали, Ви сприяєте розвитку у дитини впевненості в собі.

- Намагайтесь навчити дитину, як виправити неправільний вчинок.

- Висловлюйте своє ставлення до неналежної поведінки дитини ясно і неоднозначно, залишаючи впевненість у вмінні дитини діяти правильно.

- Розмовляйте з дитиною в тоні поваги і співробітництва.

- Залучайте дитину в процес прийняття рішень.

- Пам'ятайте, що Ви даєте дитині зразок правильної поведінки.

- Намагайтеся уникати порожніх погроз. Вчить дитину прагнути до успіху, бо успіх, визнаний дорослим, є мірилом її цінності.

- Рахуйтеся з думкою дитини. Бажано, щоб дитина мала можливість виразити своє невдоволення чи навіть обурення, коли вона повинна підкоритися правилам, що їй не до смаку. Залучайте дитину до вирішення будь-яких ситуацій.

- Не допускаєте рукоприкладства, криків, погроз та образливих слів - вони можуть тільки викликати у Ваших дітей негативні емоціїі неприязне ставлення до навколишнього світу.

- Не намагайтесь надавати  перевагу одному із дітей.

- Не очікуйте від дитини виконання того, що вона не взмозі зробити; давайте їй посильні завдання та доручення.

                                                                     

                                                                  

Вплив сучасних мультфільмів на психіку дитини

Мультиплікаційні фільми невипадково улюблені дітьми різного віку. Яскраві, видовищні, образні. У свідомості дорослого мультфільм – це те, що призначено для дітей. Але не всі мультфільми корисні. На жаль, багато трансльовані сьогодні мультфільми побудовані етично, психологічно чи педагогічно безграмотно і можуть нести небезпечні для дитини наслідки. 

Дитина всю інформацію сприймає у вигляді образів. Із цих образів, як із кубиків, вона будує свою модель світу. Не секрет, що часто некерована агресивна поведінка дітей, пов’язана з копіюванням ними поведінки героїв популярних мультфільмів. Справа в тім, що кількість мультфільмів для дітей, що містить в собі сцени насильства і жорстокості, зростає, а дитина, з властивою їй сприйнятливістю, переносить побачене у звичайне життя. Такі сцени насильства найчастіше можна побачити в зарубіжних мультиках, наприклад, «Покемон», «Том і Джері», «Сімпсони». Тому підбираючи мультфільм для дітей, будьте вибагливими, якщо ви купуєте незнайомий мультик – не полінуйтесь подивитися його спочатку самі, а вже потім пропонуйте до перегляду дитині. 

Ознаки «шкідливого мультфільму»: 

1. Колір. головні герої розфарбовані яскравим, ядовитим кольором. Цей прийом експлуатує здатність дитячої психіки реагувати на все яскравіше. Тому від початку до кінця мультфільму персонаж веде маленького глядача, куди захоче, не даючи можливості відволіктися та порозмірковувати . 
2. Головні герої агресивні, вони прагнуть завдати шкоди оточуючим. 
3. Обличчя. Головна героїня всіх американських мультфільмів на одне обличчя. Мало того, що це нудно, але, якщо уявити ці на обличчі живої дівчини, то вона буде страшною. Із-за великої частоти показів цього обличчя на екрані, воно перетворюється на естетичний стереотип. Таким чином, дівчата будуть прагнути виглядати як те, чого не буває, а хлопчики , підростаючи, будуть безрезультатно шукати те, чого не може бути. 
4. В жіночі образи втілюється така якість, як садизм. Дитина знає, що добрих і хороших потрібно наслідувати. Але в мультфільмах героїні мають не лише хороші якості, а й жорстокість, непошану до батьків. Наприклад, чи можна уявити Настеньку з «Аленького цветочка» з виразом злості чи люті на обличчі? Чи може вона взагалі бути агресивною? А от Фіона(«Шрек») , Жасмін в «Аладін» проявляють жорстокість невимушено та ще й заразливо. 
5.Демонстрація небезпечних для життя дитини форм поведінки повторювати які у реальній дійсності недоцільно, незрозуміло, навіть просто небезпечно. 
Перегляд таких прикладів для наслідування може обернутися для дитини зниженням порога чутливості до небезпеки, а значить потенційними травмами. 
Доведено: сучасні західні мальовані фільми руйнують психіку дітей. Здавалося б , що може бути краще, ніж історії про Гуффі, Дональда, Міккі Мауса. На перший погляд,ці герої добродушні й завжди веселі. У діснеєвських мультфільмах немає ні крові, ні сцен насильства, добро завжди перемагає зло. Та це тільки один бік медалі. А ось інший. Варто врахувати, дитина все побачене сприймає буквально. Отже, вірить тому, що відбувається. Вона бачить, що Гуффі з величезної висоти падає на асфальт і підлітає вгору. Дональда вдаряють відбійним молотком по голові, а у нього від цього лише пташки навколо голови. Можливо, це перебільшення, але відомі випадки, коли діти реально пробували повторити те, що витворили їхні улюблені екранні герої. 
В якості протилежного прикладу наведу багатосерійний радянський мультфільм «Ну зачекай!». У ньому часто відбуваються травматичні ситуації: Вовк падає з енного поверху, з каруселі , потрапляє в аварії… Але яка мораль! Накурився цигарок – втрачає свідомість, стає синьо-червоно-зелений. Тобто дітей вчать: зробив щось заборонене – наслідки будуть сумними. 
В 60-х роках ХХ століття були проведенні лабораторні дослідження. В ході досліджень було виявлено, що діти вчаться, спостерігаючи за іншими. Діти дивилися спеціально створені телевізійні передачі, в яких агресивно поводилися із пластиковою лялькою «Бобо». Коли у дітей з’явилась можливість погратися з лялькою, вони частіше поводилися з нею агресивно, ніж ті, що не дивилися телепередачі. 
Приведемо декілька рекомендацій для того, щоб перегляд приніс малюкові більше користі, ніж шкоди: 
- Час, проведений дитиною біля екрану має суворо дозуватися, по можливості без винятків. Лікарі-офтальмологи рекомендують для дітей до 4-х років – не більше 20 хвилин на день, для дітей 5-6 років – 30 хвилин, у 7-8 років – 40 хвилин. 
- Дивіться мультфільм разом із дитиною, обговорюйте зміст побаченого після перегляду. Якщо у маленького глядача виникають якісь питання, неодмінно поясніть йому і в свою чергу запитати дитину: «А як би ти поступив на місці головного героя?» 
- Найкраще для дітей підійдуть наші, вітчизняні мультики. Ці анімовані казки, як правило, повчальні і добрі, герої в них красиво намальовані, на них приємно дивитися. Такі мультфільми, як «Про левеня і черепаху», «По дорозі з хмарами» прищеплюють дітям любов до навколишнього світу. 
Із закордонних підійдуть такі як: «Бембі», « Король Лев», « Барбі» - вони про доброту, дружбу, взаємовиручку і дають позитивне уявлення про світ і моделі поведінки у ньому. 
Відбираючи мультфільми для перегляду, переконайтеся, що якість зображення хороша, інакше не уникнути проблеми із зором, та й задоволення від мультика буде не те. Часто дорослі вмикають дитині мультфільм для того, щоб відволіктися її чимось, а самим зайнятися своїми справами. Краще щоб це не стало звичкою, для цього можна ввести сімейну традицію зі спільного перегляду захоплюючих мультфільмів, щоб малюк відчував себе єдиним цілим з батьками. 

 

Шановні тата й мами!

Конфліктна ситуація може докорінно змінити ваше життя!
Постарайтеся, щоб ці зміни були на краще.
Як поводитись під час конфлікту?
1.Перед тим, як Ви опинитесь у конфліктній ситуації, подумайте над тим, який результат від цього Ви бажаєте отримати.
2.Упевніться в тому, що результат для Вас дійсно важливий.
3.У конфлікті визнавайте  не лише свої інтереси, але й інтереси  Вашої  дитини.
4.Дотримуйтесь етики поведінки у конфліктній ситуації, вирішуйте проблему, а не зводьте рахунки.
5.Почуйте доводи своєї дитини.
6.Будьте справедливим і чесним .
7.Не принижуйте і не ображайте дитину.
8.Умійте вчасно зупинитися

 

 

Консультація для батьків «Граємо всюди»

Ігри - один із засобів виховання і навчання дітей дошкільного віку. Гра для дошкільників - засіб пізнання навколишнього. Якщо розглянути гру в розрізі федеральних державних вимог до реалізації освітніх галузей, то можна помітити, що вона-гра відповідає кожної освітньої галузі «Фізична культура», «Здоров'я», «Безпека», «Соціалізація, «Праця», «Пізнання», «Комунікація», «Читання художньої літератури», «Художня творчість», «Музика». Дійсно, у грі дитина розвивається фізично, у нього виховується кмітливість, працьовитість, ініціатива. З допомогою ігор вихователь здійснює сенсорне виховання дітей, розвиває пізнавальні процеси (допитливість, розуміння взаємозв'язку найпростіших явищ тощо). Він використовує гру як засіб розвитку мислення, мови, уяви, пам'яті, розширення і закріплення уявлень про навколишнє життя. Враховуючи, що гра є провідною діяльністю дітей дошкільного віку, то в дитячому садку гру можна використовувати в освітній діяльності, в ході режимних моментів, в самостійній діяльності дітей. А як використовувати ігри в домашніх умовах? Про це ми говоримо з батьками на консультаціях «Граємо разом з дітьми», «Ігри для дому», «Ігри на кухні», батьківських зборах «Роль гри в житті дитини», «Гра - не забава». На даних заходах батьки отримують знання про значення гри у розвитку дитини, вчаться грати з дитиною в умовах сім'ї.

«Ігри на кухні»

Використовуючи гру при організації повсякденних домашніх справ можна навчити малюка багато чого корисного і цікавого. Н-р, при приготуванні обіду можна на кухні пограти з дитиною в такі ігри:

«Їстівне-неїстівне».

Мета: розвиток уваги, пам'яті, розширення словникового запасу.

Правила гри: Дорослий називає різні предмети (н-р, картопля, ніж, виделка, торт, каструля і т. п.) дитина в свою чергу повинен відповідати «їстівне» або «неїстівне». Потім можна помінятися ролями.

 

Отгадываем «Смачні» загадки.

В полі народився,

На заводі варився,

На столі розчинився.

Відповідь: Цукор

Маленьке, здобне

Колесо їстівне.

Я одна його не з'їм,

Розділю хлопцям всім.

Відповідь: Бублик

 

Дідусь сміється,

на ньому шубонька трясеться.

Відповідь: Кисіль

Холодок в пакеті

Їдять і дорослі і діти

Холодок, холодок,

Дай лизнути тебе разок!

Відповідь: Морозиво

В воді родиться, а води боїться.

Відповідь: Сіль

Наші поросятки зросли на грядці,

До сонечка бочком, хвостики гачком.

Ці поросятки грають з нами в хованки.

Відповідь: Огірки

 

   «Колір, форма, розмір»

Мета: розвиток пам'яті, мислення, уважності, логіки.

Правила гри: Батько пропонує дитині назвати продукти (предмети на кухні) певного кольору, форми, розміру.

«Вгадай»

Мета: формування вміння думати і аналізувати, збагачення мови, розвитку творчого мислення, уяви, пам'яті.

Правила гри: Запропонуйте дитині вгадати предмет, описуваний вами, на задану тему. Потім хай спробує описати предмет дитина, а ви відгадуєте!

«Хто більше»

Мета: розвиток уваги, пам'яті, розширення словникового запасу.

Правила гри: Спільно з дитиною виберіть тему гру (н-р: «Посуд») і по черзі називаєте посуд. Хто більше назвав, той і виграв!

«Назви лагідно»

Мета: формування навичок словотворення.

Правила гри: Батько називає будь-яке слово, а дитина повинна назвати його ласкаво, н-р, моркву-морковочка, тарілка-тарілочка і т.д.

«Обзывалки»

Мета: розвиток мовлення, пам'яті, уваги, почуття гумору.

Правила гри: Спільно з дитиною вибираєте тему гри, н-р, фрукти. І по черзі «ображаєте» один одного фруктами! (Ти - яблуко!, А ти - ананас! А ти - банан! Тощо)

Завдання на розвиток дрібної моторики:

1. розсортувати білу і червону квасолю;

2. викласти з квасолі яку-небудь фігуру, цифру, букву, слово...;

3. в мішечок покласти крупу (рис/гречка/горох) і дрібні іграшки з кіндер-сюрпризу. Вгадати на дотик знайдений в мішечку предмет;

4. порахувати скільки їдалень (чайних) ложок, н-р, рису увійде чашку, банку...

Дитина дуже радий хвилинах, подарованим йому батьками в грі. Спілкування в грі не буває безплідно для малюка. Чим більше випадає дорогих хвилин у товаристві близьких йому людей, тим більше взаємини, загальних інтересів, любові між ними в подальшому.

Фантазуйте і грайте на здоров'я!

 

Консультації для батьків

/uploads/editor/265/61398/sitepage_88/files/teplo_rodinnih_kontaktiv_kogo_kohayut_diti.docx

/uploads/editor/265/61398/sitepage_88/files/vpliv_igrashok_na_formuvannya_osobistosti_ditini.doc

/uploads/editor/265/61398/sitepage_88/files/profilaktika_zhorstokogo_povodzhennya_z_ditmi_v_sim_i_.docx

/uploads/editor/265/61398/sitepage_88/files/pershoklasniki.docx

/uploads/editor/265/61398/sitepage_88/files/plakat_stop_buling_noviy.jpg

 

 

ЯК ЗМІЦНИТИ  ПСИХІЧНЕ  ЗДОРОВ'Я ДОШКІЛЬНИКА

      Психічне здоров'я дитини - це сукупність і злагоджена робота мозку, нервової системи, усіх життєво необхідних функцій організму, забезпечення позитивного стану психоемоційної сфери в умовах сприятливого психологічного клімату.

    У сучасному суспільстві, де щороку посилюються вимоги до маленької особистості, де відбуваються зміни життєвих догм, такі короткочасні стани, як тривожність, агресивність, замкнутість, перетворюються на стійкі. Не кожна дитина здатна впоратись з такими вимогами, і це провокує до постійності негативних станів, які суттєво впливають на здоров’я кожного.

Психічно здоровою вважається дитина тоді, коли її емоційні та інтелектуальні потреби в спілкуванні, грі та навчанні цілком задовольняються, коли вона не відчуває психічної чи м'язової напруги. Зміцнити психічне здоров'я дитини, зняти напруження можна  за  допомогою  нескладних  прийомів.

 

ПРИЙОМАМИ ЗНЯТТЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО  М'ЯЗОВОГО НАПРУЖЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНОГО ЗМІЦНЕННЯ ПСИХІЧНОГО  ЗДОРОВ'Я Є:

     Домашній  затишок

     Дитина має постійно перебувати в умовах психологічного захисту та безпеки. Вона має знати, що   зі своїми труднощами та турботами може  звертатись до рідних і отримати у них допомогу чи підтримку.

     Спілкування  з домашніми тваринами

    Домашні улюбленці допомагають зняти стресовий стан, заспокоїти нервову систему, підняти настрій.

     Фізичні  навантаження

   Найкращим способом зняття нервового напруження є фізичні навантаження - фізична культура і фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, потрібно організувати прогулянку на свіжому повітрі з рухливими чи спортивними іграми.

     Позитивні  емоції

     Усмішка, жарт, гумор здатні знімати психологічне напруження. Почитайте з дитиною гуморески, відвідайте цирк.

     Спілкування  з природою

     Природа заспокоює нервову систему, додає врівноваженості, спокою, збагачує емоційно-чуттєву сферу новими враженнями.

     Музика

    Здавна відомі цілющі властивості музики. Повільні музичні твори П.Чайковського, Ф.  Шопена допоможуть позбутися поганого настрою, набути душевного спокою та рівноваги.

 

ТРАДИЦІЙНО КОМПОНЕНТИ ЗДОРОВ'Я ПОДІЛЯЮТЬ НА ТАКІ:

   • психічне здоров’я;

   • соціальне здоров’я;

   • фізичне здоров’я;

   • духовне здоров’я.

       Психічне здоров’я - основа формування всебічно розвинених особистостей, які прагнуть отримувати знання, долати проблеми, бути успішними, брати активну участь у житті країни. Створення сучасної, науково обґрунтованої та узгодженої з європейськими вимогами системи охорони психічного здоров’я дітей в Україні є необхідною умовою розвитку нашого суспільства. Продуктивне спілкування фахівців та обмін думками можуть стати вагомим підґрунтям для ефективного реформування цієї галузі.

      Соціальне здоров’я - характеризується рівнем соціальної особистості, ставленням до норм і правил, прийнятих у суспільстві, соціальними зв’язками з людьми й соціальними інститутами, набутим соціальним статусом та прагнення до його підвищення у межах чинних законів і моральних традицій, джерелами і рівнем.

     Фізичне здоров’я -  характеризує рівень розвитку і функціональні можливості органів і систем людського організму.

     Духовне здоров’я - це стан душі, поведінка кожного з нас у надзвичайних життєвих ситуаціях, це наші думки, мова, вчинки, внутрішні чинники людини. Якщо немає духовних потреб, нічого говорити і про духовний розвиток людини та її духовне здоров'я.

     Психологічне здоров’я дитини включає в себе різні компоненти життєдіяльності:

    - стан психічного розвитку дитини, її душевного комфорту;

    - адекватну соціальну поведінку;

    - вміння розуміти себе та інших;

    - більш повна реалізація потенціалу розвитку в різних видах діяльності;

    - вміння робити вибір і нести за нього відповідальність.

    Таким чином, психологічне здоров’я - це важлива складова соціального самопочуття людини та її життєвих сил. Психологічне здоров’я пов’язане з особливостями особистості, що включає в себе всі аспекти внутрішнього світу людини і засоби його зовнішніх проявів. Показниками сформованості психологічного здоров’я у дошкільника є рівень адаптації до дошкільного закладу, рівень розвитку комунікативних навичок, позитивна активність та відсутність відхилень у поведінці.

 

 

РУХЛИВІ ІГРИ

     Рухливі ігри – важливий засіб всебічного виховання дітей дошкільного віку. Правильно підібрані ігри сприяють гармонійному розвитку організму дошкільників.

    Рухливі ігри фізично розвивають дітей: зміцнюють кістково-м’язову систему і мускулатуру (міжреберні й черевні м’язи, діафрагму), збільшується ріст, об’єм грудної клітини, вага, гнучкість і рухливість у суглобах, поліпшується працездатність дихальних органів, вентиляція легенів. Під впливом вправ посилюється діяльність серцево-судинної системи. Під час рухливих ігор посилюється діяльність не тільки кровоносних, а й лімфатичних систем. Відбувається нормальний перебіг всіх життєвих процесів організму.

       Рухливі ігри на свіжому повітрі загартовують організм, підвищують витривалість і збільшують опірність до захворюваністі. Тренований організм дитини досконаліше реагує на несприятливі впливи. Рухливі ігри задовольняють потребу організму дитини в русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду. За допомогою ігор у дошкільнят закріплюються та вдосконалюються різноманітні вміння і навички основних рухів (ходьби, бігу, стрибків, рівноваги). Розвиваються такі важливі фізичні якості, як швидкість, спритність, витривалість. Значний вплив мають рухливі ігри на виховання морально-вольових якостей. Свої дії учасники гри підпорядковують її правилам. Правила регулюють поведінку, сприяють вихованню свідомої дисципліни, привчають відповідати за конкретні вчинки, розвивають почуття товариськості. У колективних іграх у дитини формується поняття про норми громадської поведінки, виробляються організаційні навички, виховується прагнення до перемоги, сильна воля, стійкість, витримка. Спільний інтерес. Викликаний грою, об’єднує дітей в дружний колектив. Навіть маленькі й фізично слабкі діти можуть бути самостійними і навіть непереможними, якщо проявлять швидкість, спритність, смиренність, смикалку, якщо будуть діти не одні, а разом, в другому колективі. Рухливі ігри в основному колективні. Тому у дітей виробляються елементарні вміння орієнтуватися в просторі.

      Гра допомагає дитині перебороти сором’язливість, невпевненість в собі. Часто буває тяжко, змусити дитину виконати якийсь рух на очах у всіх. У рухливих іграх у дітей виробляються організаційні навички, вміння зважати на обставини. Діти привчаються стояти на місці, коли їм хочеться бігти, терпляче ждуть певного сигналу, щоб стрибнути або кинути м’яч у ціль. Вони свідомо стримуються, додержуючи певних правил поведінки, щоб не порушити встановленого порядку. Вольові зусилля допомагають дітям координувати свої рухи, цілеспрямовано застосувати їх, свідомо виконувати встановлені правила. Виконуючи встановлені вимоги, діти привчаються спрямовувати свої рухи, активно керувати діями, “саморегулювати” свою поведінку, викликати потрібні дії, гальмувати небажані рухи, вчинки. 

    Рухливі ігри ефективно впливають на розумовий розвиток дитини, допомагають уточнити уявлення про навколишній світ, різні явища природи, поширюють кругозір. Цінність гри полягає ще й в тому, що вона викликає радісні переживання, задоволення, життєрадісність, активність, позитивно впливає на нервову систему і дає певні фізіологічні й виховні наслідки. І.П. Павлов писав: “А радість роблячи вас чутливими до кожного прояву життя, до кожного враження буття, – однаково як до фізичного так і до морального, – розвиває, зміцнює тіло”.

     Слід відзначити належну увагу С. Русової до гри. Вона зазначала, що коли дорослі пропонують дітям якусь нову гру, забавку, то треба своїм настроєм добре захопити їх, добре пояснити їм правила, гуртом обміркувати порядок гри, дати дітям можливість висловити свої думки і бажання та обов’язково кілька разів разом з дітьми взяти участь у грі. Софія Русова велике значення надавала народним іграм. Вона казала, що це вуличні забавки наших дітей. Відзначала скільки в них енергії, само утримування, веселощів і творчості, товариського поводження. Вона вважала, що через гру дитина по-справжньому формує свій характер, вдачу, зміцнює дисципліну і волю.

 

Ігри для розвитку тактильно-кінестетичної чутливості і дрібної моторики рук

Чутливі долоньки

Як ви вже знаєте, тактильна форма відчуттів є найдавнішою для людини. Це відчуття, які ми отримуємо через шкіру: гаряче—холодне, сухе—мокре, колюче — гладеньке, м'яке — тверде тощо. Кінестетичні відчуття виникають у нас, коли ми рухаємося. Вони допомагають нам дізнатися, наскільки зручно ми сидимо, лежимо, стоїмо, чи комфортно нам у рухах. Тактильно-кінестетичні відчуття тісно пов'язані з розумовими операціями, з їх допомогою пізнається Світ. Тому наші ігрові заняття ми починаємо з розвитку саме цього виду чутливості.

Відбитки наших рук

На рівній поверхні піску дитина і дорослий по черзі роблять відбитки кисті рук: внутрішньою і зовнішньою стороною. Важливо затримати руку на піску, злегка притиснувши її, і прислухатися до своїх відчуттів.

Дорослий починає гру, розповідаючи дитині про свої відчуття: «Мені приємно. Я відчуваю прохолоду (або тепло) піску. Коли я рухаю руками, то відчуваю маленькі піщинки. А що відчуваєш ти?»

Тепер, коли малюк отримав зразок висловлення відчуттів, він спробує сам розповісти про те, що відчу­ває. Чим менша дитина, тим коротшою буде її роз­повідь і тим частіше потрібно повторювати цю гру. Не біда, якщо на початку гри малюк точно відтворювати­ме ваші слова, передаючи свої відчуття. Поступово,

накопичуючи свій чуттєвий досвід, він навчиться пере­давати свої відчуття іншими словами. Не виключено, що ваші і його відчуття не збігатимуться. Намагайтеся не нав'язувати йому своєї думки.

Далі дорослий перевертає свої руки долонями до­гори: «Я перевернув руки і мої відчуття змінилися. Те­пер я по-іншому відчуваю шорсткість піску. по-моєму, він став трохи холодніший. А що відчуваєш ти? Мені не дуже зручно тримати так руки. А тобі?» Якщо у ма­люка схожі відчуття, можна обговорити, що краще зробити для їх зміни. Може, порухати руками? Або:

  •  «сковзатися» долонями по поверхні піску, вико­нуючи зигзагоподібні і колові рухи (як машинки, змійки, санки тощо);
  •   виконати ті самі рухи, поставивши долоню на ребро;
  •   «пройтися» долоньками прокладеними трасами, залишаючи на них свої сліди;
  •    створити відбитками долонь, кулачків, кісточка­ми кисті рук, ребрами долонь усілякі вигадливі візе­рунки на поверхні піску, спробувати знайти подібність візерунків з об'єктами навколишнього світу (ромашка, сонечко, дощик, травичка, дерево, їжачок тощо);
  •  «пройтися» поверхнею піску окремо кожним паль­цем по черзі правою і лівою рукою, потім—одночасно (спочатку тільки вказівним, потім — середнім, потім — безіменним, великим і нарешті — мізинцем);
  •  далі можна групувати пальмі по два, по три, по чотири, по п'ять. Тут уже малюк маже спостерігати за­гадкові сліди. Як добре разом пофантазувати: чиї вони;
  • «пограти» на поверхні піску, як на клавіатурі піа­ніно або комп'ютера. При цьому рухаються не тільки пальці, але й кисті рук, опускаючись «униз». Для порівняння відчуттів можна запропонувати дитині ви­конати таку саму вправу на поверхні столу.

Ці досить прості вправи насправді мають колосаль­не значення для розвитку психіки дитини. По-перше, такого роду взаємодія з піском стабілізує емоційний стан. По-друге, поряд із розвитком тактильно-кінестетичної чутливості і дрібної моторики ми навчаємо малюка прислухатися до себе і проговорювати свої відчуття. А це, у свою чергу, сприяє розвитку мов­лення, довільної уваги і пам'яті. Але найголовніше — дитина отримує перший досвід рефлексії (самоана­лізу). Навчається розуміти себе і інших. Так закла­дається база для подальшого формування навичок позитивної комунікації.

Що ж заховано в піску?

Дорослий і малюк разом засовують у сухий пісок кисті рук. І починають ними ворушити, спостерігаючи за тим, як змінюється піщаний рельєф. Завдання: звільнити руки від піску, не роблячи різких рухів, тільки ворушачи пальцями і здуваючи піщинки.

Щоб ускладнити завдання, цю вправу можна вико­нати з вологим піском.

Усім відома пляжна гра «Міна». Рука одного гравця перетворюється в міну: вона може знаходитися в піску в будь-якому положенні. Завдання іншого гравця — «сапера» — відкопати «міну», не торкаючись її,

«Сапер» може діяти руками, дути на «міну», допо­магати собі тонкими паличками.

Дорослий замість руки може закопати будь-яку іграшку (важливо, щоб малюк не знав, яку саме). У процесі розкопок дитина намагається здогадатися, що ж було закопано.

Можна закопувати не один, а кілька предметів або іграшок, і навпомацки довідуватися: що або хто це (ва­ріація гри «Чутливий мішечок») тощо.

Будь-яку з ігор можна пропонувати дитині у виг­ляді казки. Наприклад. «В одній казковій країні жила прекрасна Принцеса. Вона бура доброю і розумною. Але й це ще не все. Вона мала дар - усік навколо робити добрими і розум­ними. Тому всі жителі цієї країни почувалися щасли­вими.

Це не подобалося Дракону, який жив по сусідству. Задумав він викрасти Принцесу і позбавити її безцінно­го дару. Так і трапилося...

Щоб Принцеса ніколи не могла дарувати радість лю­дям, Дракон перетворив її в невидану істоту і замкнув у підземному палаці. Мало того, він зробив так, щоб той, хто прийде рятувати Принцесу, своїм дотиком знищив її і вона навіки залишилася б зачарованою.

Чи можеш ти допомогти Принцесі і жителям цієї казкової країни? Спробуй!..»

Напевно, дорогі друзі, багато хто з вас у дитинстві робив «секретики». Кожен із вас, можливо, і досі відчу­ває в руці і бачить образ своїх скелець, фантиків, блис­кіток, квіточок тощо. Але ж «засекречувати» можна не тільки це, а й букви, цифри, геометричні фігури.