Заклад дошкільної освіти № 447
 
Наш садок - чарівна казка! Завітай до нас, будь-ласка!


Консультативний пункт "Дошколярик"

                                             

Положення

 

про консультативний пункт для батькiв або осiб, якi їx замiнюють i дiтей, якi виховуються в умовах ciм'ї  при ЗДО № 447.

1. Загальні положення

1.1. Методичний кабінет закладу дошкільної освіти (далі – методичний кабінет) є центром методичної допомоги педагогічним працівникам закладу дошкільної освіти та поширення серед батьків психолога-педагогічних знань щодо забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок.

1.2.Діяльність методичного кабінету організовує і скеровує вихователь-методист закладу дошкільної освіти.

1.3. Це Положення регламентує діяльність консультативного пункту для сімей, що виховують дітей дошкільного віку вдома (далі - консультативний пункт). Консультативний пункт для сімей, що виховують дітей дошкільного віку в дома, організовується на базі дошкільного закладу № 447 Консультативний пункт створюється для сімей, що виховують дітей дошкільного віку, які не відвідують дошкільні освітні установи.

1.4. Цілі створення консультативного пункту - надання методичної, діагностичної та консультативної допомоги сім'ям, які виховують дітей дошкільного віку в дома.

1.5. Основними завданнями консультативного пункту є:

- Виявлення перспективного педагогічного досвіду в колективі закладу дошкільної освіти і за його межами, сприяння його вивченню, узагальненню, впровадженню та розповсюдженню шляхом організації та участі у виставках, презентаціях, роботі методичних об’єднань;

- Інформування педагогів про нормативні документи в галузі дошкільної освіти, різні види навчальної літератури з дошкільної освіти та періодичні фахові видання, надання практичної допомоги у їх використанні;

- Надання практичної допомоги молодим спеціалістам та іншим педагогічним працівникам в т. ч. у періоди підготовки їх до атестації, курсової перепідготовки;

- Здійснення внутрішнього моніторингу якості освіти з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в закладі, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності в межах державних вимог до змісту, рівня її обсягу дошкільної освіти (Базового компонента дошкільної освіти) її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей;

- Надання психологічної допомоги сім'ям, які виховують дітей дошкільного віку в дома;

- Надання консультативної та методичної допомоги сім'ям, які виховують дітей дошкільного віку в дома, з питань виховання, навчання і розвитку дітей дошкільного віку;

- Надання допомоги сім'ям, які виховують дітей дошкільного віку на дому, з питань, пов'язаних з визначенням спеціальних освітніх потреб дітей з обмеженими можливостями здоров'я;

- Сприяння формальної, неформальної та інформальної освіти дорослих.

2. Організація діяльності консультативного пункту:

2.1. Організація методичної, діагностичної та консультативної допомоги сім'ям, які виховують дітей дошкільного віку в дома, в консультативному пункті будується на основі діяльності: завідувача, практичного психолога, вихователя-методиста, медичної сестри. Консультування батьків (законних представників) може проводитися одним або декількома фахівцями одночасно.

2.2. Консультативний пункт працює понеділок, вівторок, середа, четвер з 1500 – 1700.              

2.3.Робота з сім'ями, які виховують дітей дошкільного віку вдома, в консультативному пункті проводиться в різних формах: індивідуальних, групових, підгрупових.

2.4.Фахівець, що здійснює прийом на консультативному пункті, веде журнал прийому відвідувачів.

 

Графік роботи консультативного пункту

День тижня

Час прийому

П.І.Б.,

посада хто приймає

Понеділок

1500 – 1700

Ульянченко О.О., практичний психолог

Вівторок

1500 – 1700

Лимаренко А.Ю., вихователь - методист

Середа

1500 – 1700

Дмитрієва  Г.І., 

сестра медична старша медична старша

Четвер

1500 – 1700

Сідаченко О.М.,

завідувач

Яку діяльність можна запропонувати дитині дошкільного віку:

Ігри

Діти обожнюють грати! Крім того, гра - провідна діяльність їхнього віку, за допомогою якої вони досліджують навколишній світ, предмети та явища у ньому. Дитяча уява не має обмежень! Дорослі можуть допомагати малюкам використовувати іграшки по-різному: наприклад, машинки можуть не тільки «їздити»- їх можна сортувати за кольором, розміром, призначенням, відправляти їх на «автомийку» тощо. Можна склеїти кілька аркушів паперу та намалювати на них дороги і будинки – тоді ви отримаєте «місто», яким також можна «їздити». Це ж стосується й інших іграшок.  Ігри з улюбленими м’якими іграшками дитини можуть принести багато радості. Просто заповніть ванну іграшками та посадіть туди дитину.

  • Цікавими для малят є ігри з коробками. Якщо у вас немає – обов’язково придбайте таку коробку. З коробки можна побудувати фортецю, обмалювати її, обклеїти наліпками чи різними картинками, вирізаними зі старих журналів.
  • Переодягання та рольові ігри. Знайдіть вдома різноманітний одяг, прикраси та інший реквізит. Запропонуйте вашому малюку стати лікарем, пожежником, ветеринаром, фермером, астронавтом і таке інше. Дозвольте дитині брати ваші головні убори, шарфи, рукавички та взуття. Допомагайте їм з пошуком необхідних матеріалів.
  • Частину іграшок можна заховати: можливість час від часу діставати зі схованки «нову» іграшку вам дуже допоможе. 
  • Діти люблять співати і танцювати, особливо якщо ви приєднуєтеся до них!  Увімкніть музику та влаштуйте танцювальну вечірку. Співайте розвивальні дитячі пісні. Зробіть музичні інструменти: переверніть каструлі та відра догори дном, використовуйте дерев’яні ложки. Можна, наприклад, зробити маракаси, насипавши рис у порожні пляшки чи пластикові контейнери.
  • Грайте в шаради: імітуйте різних тварин рухами та голосом і пропонуйте дітям відгадати, що це за тварина. Грайте по черзі. 
  • Грайте в настільні ігри. Час карантину можна провести з користю та навчити дитину грати у шахи, шахмати, доміно, лото та інші.
  • Малюйте, ліпіть з пластиліну, грайте з різними матеріалами. Слід розвивати у дитини елементарні уміння, користуватися олівцем, ножицями; вчити її виготовляти різні вироби; разом з нею виготовляти вироби з паперу, пластиліну, з природних матеріалів. Важливо, щоб дитина отримувала задоволення від виконаної роботи, раділа результатам своєї праці. При цьому дозувати співвідношення між допомогою дитині та мірою її самостійності: завжди мають залишатися для неї посильні завдання для самостійного виконання.

Ми підібрали для вас різні варіанти для спільної творчих ігор.

Їстівна фарба для пальців:   Все, що вам потрібно, це борошно, вода та харчовий барвник: налийте 1 склянку холодної води та всипте 1 склянку борошна в каструлю. Поступово додайте 3 склянки окропу та доведіть суміш до кипіння. Дайте їй вистигнути, розділіть на кілька частин та додайте харчові барвники.

Ліпіть з пластиліну

https://www.youtube.com/watch?v=XZgpcWXs7ec&list=PLElG6fwk_0UkVY50JOJxntVz739M4pUsB

Якщо пластилін закінчився, ви можете самі зробити тісто  для ліплення за таким рецептом:

  • 1 склянка борошна
  • 1 стакан крохмалю (картопляний або кукурудзяний)
  • 2 ст. ложки рослинної олії
  • 1 склянка окропу
  • 2 ст. ложки соку лимона
  • харчовий барвник

Борошно і крохмаль змішайте в мисці. Вмішайте дві ложки рослинної олії. У склянку окропу капнути барвник і лимонний сік. Виливаємо все це в миску і активно перемішуємо, після чого вимішуємо на рівній поверхні. Якщо тісто липне – додайте ще борошна.

  • Нанизуйте намистини на нитку, щоб зробити прикраси (нагляд дорослого обов' язковий під час ігор з намистинами та іншими дрібними предметами !). Якщо у вас немає намистин, зробіть прикраси або змійки з макарон, пір’їн чи ріжок. Макарони можна пофарбувати. 
  • Кільця з сухих сніданків + спагеті. Візьміть пластилін, зліпіть з нього кульку та вставте у неї кілька довгих макарон. Запропонуйте малюкові нанизати на спагеті кульки з сухих сніданків. А якщо вони різнокольорові, то це додасть грі певного навчального елементу (групування різних кольорів).
  • Зробіть разом цікаві поробки
7 етапів у вихованні дитини:
 1. Шукайте надійної поради
Якщо батьки усвідомлюють, що в руках здоров’я і благополуччя дітей, то напевно, стануть шукати надійної поради у вихованні.
Про любов до дітей: В своїй книзі про виховання дітей, яка вийшла у 1928р., відомий американський психолог Джон Броде Уотсон радив батькам: «Ніколи не обнімайте і не цілуйте дітей. Не беріть їх на коліна». Однак, порівняно нещодавно, в журналі «Наші діти» за 03.99р. психологи Віра Лейн і Дороті Моліно писали, що «згідно досліджень, діти, які в ранньому віці були позбавлені батьківської ласки і любові, зазвичай нещасливі». В 1969р. в журналі «New York Times Magazine» відомий психоаналітик Бруно Беттельхайм звернув особливу увагу на те, що «в дитини є право формувати власну думку не під впливом настанов батьків, а виключно за допомогою свого життєвого досвіду».Майже три десятиліття опісля психіатр - досліджував Роберт Колс в своїй книзі «Моральна свідомість у дітей», що вийшла в 1997р. писав, що «дітям вкрай необхідна мета в житті і керівництво, а також система цінностей, затверджена батьками». Про покарання: Л-р Джеймс Добсон в своїй книзі «Свавільна дитина» в 1978р. писав, що «тілесні покарання допомагають люблячим батькам боротися з поганою поведінкою дітей». Однак у своїй книзі «дитина і догляд за нею», яка вийшла в 1998р. Бенджамін Спок говорить: «Фізична кара вкушає дитині, що той, хто старший і сильніший може поступати по-своєму і не важливо чи правий він».
 2. Створюйте атмосферу любові
Діти потребують любові і страждають без неї. В середині ХХ ст. антрополог Ешлі Монтеню написав: «Для нормального розвитку людського організму необхідний найважливіший вітамін – любов. Любов є джерелом здоров’я і вона  особливо потрібна дитині в перші 6 років життя». Сучасні вчені погоджуються з висновками Монтеню, що «дитину калічить дефіцит любові в її душевному раціоні». Говоріть своїм дітям, що любите їх. Діти подібні квітам. Як квіти тягнуться до сонця – джерела світла і тепла, так і діти чекають від батьків любові і впевненості  в тому, що їх люблять і цінують.
 3. Користуйтесь батьківською владою
 В одному журналі для батьків говориться, що згідно досліджень, «діти керовані турботливою, але твердою батьківською рукою, добре вчаться, більш комунікабельні, менш закомплексовані і взагалі почувають себе щасливішими, ніж ті, кого виховували або  вседозволеності». Вже з пелюшок діти будуть намагатися позбавити маму і тата батьківської влади. «Вони швидко розпізнають, коли батьки не готові користуватися своєю владою і проявляють слабість, - пише у своїй книзі Джон Роузмонд, - якщо постає питання хто тут головний, а батьки не поспішають взяти ситуацію в свої руки, тоді діти не упустять свій шанс».
 4. Встановіть сімейні правила і відразу втілюйте їх у життя
 Роланд Саймонс, соціолог із університету Джорджія (США), говорить: «Для дітей краще, якщо вони чітко знають межі дозволеного і те, чим загрожує їх порушення, в іншому разі вони стають егоцентричні, нещасливі і псують життя іншим». Тому варто визначити необхідні сімейні «закони» для дітей. Деякі батьки радять обмежити цей список 4-5 правилами. Так їх буде легше запам’ятати і втілити у життя. Необхідно обговорити, що буде за їх невиконання. Переконайтесь, що покарання, не надто жорстоке, але  його не можливо уникнути. Періодично нагадуйте ці правила, щоб всі, в тому числі і ви, знали як діяти. Якщо правила порушуються, то не зволікайте з покаранням. При цьому будьте спокійні, тверді і послідовні. Пам’ятайте: застосовувати покарання можна тільки тоді, коли вгамується ваш гнів.
 5. Встановіть розпорядок і дотримуйтесь його
Життя дорослої людини завжди якось впорядковане. Всьому свій час – роботі, відпочинку. Батьки морально травмують своїх дітей, якщо не вчать їх організовувати свій час. До того ж, за словами професора психології Лоренса Стайнберга, «дослідження показують, що правила і розпорядок життя дають дитині відчуття захищеності, вчать самоконтролю і самостійності». Життя повне руху, батькам нерідко доводиться багато працювати і приділяти дітям увагу вдається тільки від випадку до випадку. Щоб дотримуватися сімейного розпорядку, потрібна самодисципліна і твердість, оскільки дитина спочатку буде чинити опір всяким правилам.
 6. Рахуйтеся з почуттями дитини
Діти хочуть і потребують того, щоб батьки – найважливіші люди в їхньому житті – рахувалися з їхніми почуттями. Якщо батьки постійно ідуть наперекір дітям, коли ті відкривають їм своє серце, тоді діти вже менш схильні довіряти своїм батькам і, навіть, можуть засумніватися в своїй здатності думати і відчувати самостійно. Дітям властиво, показуючи свої почуття, шокувати оточуючих. Переважно,- це дуже засмучує батьків. Наприклад, засмучена дитина може сказати: «Мені противне моє життя». Перша реакція батьків: «Перестань говорити дурниці». Батьки можуть думати, що, визнаючи негативні почуття дітей, вони заохочують таке мислення.
 7. Навчайте своїм прикладом
Справи говорять гучніше за слова. Припустимо, що батьки вчать своїх дітей поважати інших і говорити правду. Однак, якщо вони самі кричать один на одного і на своїх дітей, говорять неправду, щоб відхилитися від незручних обов’язків, то діти вчаться поступати так само. Педагог Сел. Севір сказав: «Вчинки батьків – це найпереконливіший  приклад для дітей». Ідеальних батьків немає, але прагнути бути хорошими батьками може кожен. Навіть ваші помилки будуть для дітей уроком. Потрібно,щоб діти зрозуміли, що ми, батьки, також помиляємося, що нам всім необхідно працювати над собою.
 
Всі батьки час від часу роблять помилки. Але завжди краще вчитися на чужих помилках, чи не так?
Батьки виховують дітей в міру свого вміння і розуміння життя і рідко замислюються про те, чому в певних ситуаціях поступають так, а не інакше. Однак у кожної мами в житті бувають моменти, коли поведінка улюбленої дитини ставить у глухий кут. А може бути, самі дорослі, застосовуючи радикальні методи виховання, роблять щось таке, через що потім буває соромно. У своїх помилках ви не самотні, всі батьки їх час від часу здійснюють. Але завжди краще вчитися на чужих помилках, чи не так?
Помилка перша - обіцянка більше не любити
"Якщо ти не будеш таким, як я хочу, я більше не буду тебе любити"
Думка батьків:
Чому діти так часто сперечаються з приводу будь-якої нашої прохання? Може бути, вони роблять нам зло, як бути? Закликати до здорового глузду? Та вони просто не чують, що дорослі їм кажуть. Загрожувати? Це більше не діє. У таких випадках багато хто використовує своєрідну козирну карту: "Тепер матуся більше не буде любити тебе". Як часто багато з нас вимовляють цю фразу.
Думка психологів:
Обіцянка більше не любити свого малюка - одне з найсильніших засобів виховання. Однак ця загроза, як правило, не здійснюється. А діти прекрасно відчувають фальш. Один раз обдуривши, ви можете на довгий час втратити довіру дитини - маля сприйматиме вас як людей брехливих.
Набагато краще сказати так: "Я буду тебе все одно любити, але твою поведінку я не схвалюю".
Помилка друга - байдужість
"Роби що хочеш, мені все одно"
Думка батьків:
Навіщо напружуватися? Сперечатися, шукати аргументи, доводити щось малюкові, нервувати? Дитина сама повинна навчитися вирішувати свої проблеми. І взагалі, дитину треба готувати до дорослого життя, нехай вона швидше стане самостійною. А нас залишить у спокої.
Думка психологів:
Ніколи не треба показувати малюкові, що вам все одно, чим він займається. Він, відчувши ваше байдужість, негайно почне перевіряти, наскільки воно "сьогодення". І, швидше за все, перевірка полягатиме в здійсненні вчинків спочатку поганих. Дитина чекає, чи критикуватимете її за вчинки чи ні. Словом, замкнуте коло. Тому краще замість показної байдужості постаратися налагодити з дитиною дружні відносини, навіть якщо його поведінка вас абсолютно не влаштовує.
Можна сказати, наприклад, так: "Знаєш, у цьому питанні я з тобою абсолютно не згоден. Але я хочу допомогти тобі, тому що люблю тебе. У будь-який момент, коли тобі це знадобиться, ти можеш запитати у мене поради".
Помилка третя - занадто багато строгості
"Ти повинен робити те, що я тобі сказала, тому що я в домі головна"
Думка батьків:
Діти повинні слухатися старших беззаперечно - це найважливіший у вихованні принцип. Дискусії тут не допустимі. Не важливо, скільки дитині - 6 або 16 років. Дітям не можна давати поблажок, інакше вони остаточно сядуть нам на шию.
Думка психологів:
Діти обов'язково повинні розуміти, чому і навіщо вони щось роблять. Занадто суворе виховання, засноване на принципах, які не завжди зрозумілі дитині, нагадує дресирування. Дитина може беззаперечно виконувати все, коли ви поруч, і "плювати" на всі заборони, коли вас поруч немає. Переконання краще строгості. У разі потреби можна сказати так: "Ти зараз робиш так, як я кажу, а ввечері ми спокійно все обговоримо - чому і навіщо".
Помилка четверта - дітей треба балувати
"Мабуть, я зроблю це сама. Моєму маляті це поки не під силу"
Думка батьків:
Ми готові все зробити для нашого малюка, адже діти завжди повинні отримувати найкраще. Дитинство - така коротка пора, тому воно повинно бути прекрасним. Моралі, невдачі, незадоволення - у наших силах позбавити малюків від усіх труднощів і неприємностей. Так приємно вгадувати й виконувати будь-яке бажання дитини.
Думка психологів:
Розпещеним дітям дуже важко доводиться в житті. Не можна тримати єдине чадо під ковпаком батьківського кохання, надалі це може призвести до багатьох проблем. Повірте, коли батьки прибирають буквально кожен камінчик з дороги малюка, від цього дитина не відчуває себе щасливіше. Скоріше, навпаки - він відчуває себе абсолютно безпорадним і самотнім.
"Спробуй зробити це сам, а якщо не вийде, я тобі із задоволенням допоможу", - ось один з варіантів мудрого ставлення до дочки або сина.
Помилка п'ята - нав'язувальна роль
"Моя дитина - мій найкращий друг"
Думка батьків:
Дитина - головне в нашому житті, вона така тямуща, з нею можна говорити про все. Вона розуміє нас, прямо як справжній дорослий.
Думка психологів:
Діти готові зробити все, щоб сподобатися своїм батькам, адже тато і мама для них найголовніші люди на світі. Малюки навіть готові зануритися в складний світ дорослих проблем, замість того щоб обговорювати свої інтереси з однолітками. Але при цьому їх власні проблеми так і залишаються невирішеними.
Помилка шоста - грошова
"Більше грошей - краще виховання"
Думка батьків:
Ми занадто обмежені в коштах, тому не можемо собі дозволити навіть побалувати дитини, постійно доводиться їй у всьому відмовляти, вона доношує старі речі і т.п. Словом, будь у нас більше грошей, ми були б кращими батьками.
Думка психологів:
Любов не купити за гроші - звучить досить банально, але це так. Часто буває, що в сім'ях з невисоким достатком дорослі роблять все, щоб дитина ні в чому не потребував. Але ви не повинні відчувати докори сумління за те, що не можете виконувати всі його бажання. Насправді кохання, ласка, спільні ігри і проведене разом дозвілля для малюка набагато важливіше вмісту вашого гаманця. І, якщо розібратися, зовсім не гроші роблять дитину щасливою, а усвідомлення того, що вана  для вас найкраща.
Помилка сьома - наполеонівські плани
"Моя дитина буде займатися музикою (тенісом, живописом), я не дозволю їй упустити свій шанс"
Думка батьків:
Багато дорослих мріяли в дитинстві займатися балетом, вчитися грі на піаніно або грати в теніс, але у них не було такої можливості. І тепер головна мета тат і мам - дати дітям найкраще освіту. Не важливо, якщо малюкам цього не дуже-то й хочеться, пройде час, і вони оцінять старання дорослих.
Думка психологів:
На жаль, діти не завжди оцінюють зусилля батьків. І часто блискуче майбутнє, намальоване дорослими в своїй уяві, розбивається об повне небажання дитини займатися, скажімо, музикою. Поки малюк ще маленький і слухається дорослих, але потім ... бажаючи вирватися з клітки батьківського кохання, починає виражати протест доступними йому способами - це може бути і прийом наркотиків, і просто захоплення важким роком в нічні години. Тому, заповнюючи день дитини потрібними і корисними заняттями, не забувайте залишити їй трохи часу і для особистих справ.
Помилка восьма - занадто мало ласки
"Поцілунок та інші ніжності не так вже й важливі для дитини"
Думка батьків:
Приголубити молодшу сестричку? Яка дурниця! Поцілувати маму? Пообніматься з татом? Та на це немає часу. Багато дорослих вважають, що ласки в дитячому віці можуть призвести надалі до проблем в сексуальній орієнтації. Коротше, жодних обіймів і поцілунків - є більш потрібні й серйозні речі.
Думка психологів:
Діти будь-якого віку прагнуть до ласки, вона допомагає їм відчувати себе коханими і додає упевненості в своїх силах. Але пам'ятайте, бажання приголубити має все-таки в більшості випадків виходити від самої дитини. Не нав'язуйте дітям свою любов активно - це може відштовхнути їх.
Помилка дев'ята - ваш настрій
"Можна чи ні? Це залежить від настрою"
Думка батьків:
Неприємності на роботі, погані відносини в сім'ї, як часто дорослі "випускають пару" на дитину. Багато хто впевнений, що в цьому немає нічого страшного. Досить потім запросити малюка та купити давно обіцяну іграшку, і все буде в порядку.
Думка психологів:
Батьки повинні показувати малюкові, що їх радують його хороші вчинки і засмучують погані. Це створює у дітей свідомість в непохитності життєвих цінностей. Коли дорослі на догоду своєму егоїзму і настрою сьогодні дозволяють щось, а завтра це ж забороняють, дитина може зрозуміти тільки одне: все одно, що я роблю, головне, який  у мами настрій. Однак, якщо ви відчуваєте, що себе не переробити, краще заздалегідь домовитися з дитиною: "Отже, коли у мене гарний настрій, тобі не буде дозволено робити все, що ти захочеш. А якщо погане - постарайся бути до мене поблажливим".
Помилка десята - занадто мало часу для виховання дитини
"На жаль, у мене зовсім немає часу для тебе"
Думка батьків:
Багато дорослих дуже завантажені на роботі, але кожну свою вільну хвилинку намагаються проводити з дітьми: вони відводять їх у сад і в школу, готують для них, перуть, купують все, що їм потрібно. Діти повинні самі розуміти, що у батьків просто немає часу пограти і почитати з ними.
Думка психологів:
Дорослі часто забувають просту істину - якщо вже народили дитину, треба і час для неї знайти. Малюк, який постійно чує, що у дорослих немає на нього часу, шукатиме серед чужих людей родинні душі. Навіть якщо ваш день розписаний по хвилинах, знайдіть увечері півгодини (у цьому питанні якість важливіша за кількість) посидіти біля ліжечка малюка, поговоріть з ним, розкажіть казку або почитайте книжку. Дитині це необхідно.