Зима

Під час ускладнення погодних умов слід бути надзвичайно обачними. Запам’ятайте, що найлегше піддаються впливу холоду особи, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння. Правильно підбирайте одяг та взуття перед виходом на вулицю, обмежте переходи на далеку відстань, особливо в нічний час!

Із метою запобігання та зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть викликати людські жертви та матеріальні збитки, слід звернути увагу на наступне:

Ожеледиця

Пам’ятайте, для пересування під час ожеледиці слід користуватися взуттям із підошвою з мікропористої чи іншої м’якої основи та без високих підборів. 

Попередьте родичів похилого віку, що під час ожеледиці взагалі не слід виходити з будинку. У разі нагальної необхідності, переконайте їх не соромитися та взяти палицю з гумовим наконечником або з шипом.

Вагітним жінкам слід бути особливо обережними в ожеледицю та не виходити на вулицю без супроводу. Слід зачекати, поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар.

Будьте готові, про всяк випадок, під час перебування на вулиці в такі дні впасти. Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, ступайте на всю підошву. Руки мають бути вільними від речей. Пам’ятайте, що поспіх збільшує ймовірність падіння, тому виходьте із будинку повільно. При порушенні рівноваги швидко присядьте – найчастіше це дає змогу втриматися на ногах. У момент падіння стисніться, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов’язково переверніться – це дозволить зменшити силу удару. Не тримайте руки в кишенях – це збільшує ймовірність не лише падіння, але й отримання важких травм, особливо переломів.

Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони вкриті льодом. Крім того, кришки можуть бути погано закріплені та перевертатися, що створює додаткову небезпеку травмування.

Не прогулюйтеся край проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та зісковзнути на дорогу або автомобіль може виїхати на тротуар.

Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю. За таких погодних умов значно збільшується гальмівний шлях автомобілів, а падіння перед автомобілем, що рухається, може призвести до каліцтва або до загибелі.

Небезпечними є прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. Травми при цьому найчастіше важкі, всупереч переконанню, що людина напідпитку падає завжди вдало. При сп’янінні люди не так чутливі до болю і за наявності травми не звертаються своєчасно до лікаря, що згодом може призвести до ускладнень.

Якщо через деякий час після падіння ви відчули біль у голові або в суглобах, нудоту, або якщо утворилися пухлини, слід невідкладно звернутися до лікаря в травмпункту.

 Обережно – бурульки

Нестійкі погодні умови – відлига вдень і заморозки вночі, значне нагромадження снігового шару сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо на старих будинках із похилим дахом), що виступають на архітектурних частинах будинків, та великих деревах. Пересуваючись містом у період танення льоду, слід бути особливо уважними. Проходячи повз будинки чи біля високих дерев, необхідно впевнитись у відсутності загрози падіння льодових наростів. Слід триматись на безпечній відстані від будинків та інших споруд, обираючи найбільш безпечний маршрут руху. Ні в якому разі не можна заходити за спеціальні огорожі поблизу будинків чи дерев.

 Основні правила безпечної поведінки на льоду

Запам’ятайте! Лід може підвести нас восени, взимку і навесні. Із настанням перших морозів водна поверхня річок та озер вкривається льодом. Перебування на льоду без дотримання правил безпеки може призвести до виникнення екстремальної ситуації чи нещасного випадку. Щоб цього не сталось, необхідно неухильно дотримуватись правил безпечної поведінки на льоду.

Перш ніж ступити на лід, дізнайтесь про товщину льодового покриву на водоймі. На різних річках та озерах товщина льоду покриву може бути різною. У гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією. Приблизну міцність льоду можна визначити візуально. На водоймах безпечним уважається лід (за температури повітря нижче 0°С):

– для одного пішохода – лід синюватого або зеленуватого відтінку, завтовшки не менше 5–7 см (лід блакитного кольору – найміцніший, міцність білого удвічі менша, сірий свідчить про вміст води у товщі льоду);

– для групи людей (масові переправи пішки) – завтовшки не менше 15 см, (дистанція у колоні по 4 особи має бути не менше 5 м);

– при масовому катанні на ковзанах – 25 см.

При переході замерзлої водойми необхідно користуватись обладнаними льодовими переправами або прокладеними стежками, а за їх відсутності перш ніж рухатись льодом, необхідно визначити маршрут та переконатись у міцності льоду за допомогою палиці. Якщо лід недостатньо міцний, то слід припинити рух і повертатися своїми слідами, ніби ковзаючи, не відриваючи ноги від поверхні льоду. Категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами ніг.

Під час руху льодом необхідно звертати увагу на його поверхню, обходити небезпечні місця та ділянки, вкриті товстим шаром снігу. Особливо обережними слід бути у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами промислових підприємств, які впадають у водойму, кущами і травою, що виступають на поверхні. Особливо обережно спускайтеся з берега: лід може нещільно з’єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря. Візьміть із собою палицю для того, щоб перевіряти міцність льоду. Якщо після першого удару палицею на ньому з’явиться вода, лід проб’ється, слід негайно повернутися на те місце, звідки ви прийшли. Причому перші кроки треба робити, не відриваючи підошви від льоду. У жодному разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги.

При груповому переході льодом необхідно йти один за одним на відстані 5–6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду. Малогабаритні, але важкі вантажі слід транспортувати на санях або інших засобах із якомога більшою площею опори на поверхню льоду.

Користуватись майданчиками для катання на ковзанах, що обладнуються на водоймах, дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна бути не менше 12 см, а при масовому катанні – не менше 25 см.

Катайтеся на ковзанах лише у перевірених та спеціально обладнаних для цього місцях. Якщо лід почав тріщати та з’явилися характерні тріщини – негайно повертайтеся. Не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.

При переході водойми на лижах рекомендується користуватися прокладеною лижнею, а за її відсутності – цілиною. Перш ніж рухатись, необхідно відстібнути кріплення лиж та зняти петлі лижних палиць із рук. Якщо є рюкзак або ранець, необхідно узяти їх на одне плече. Відстань між лижниками повинна бути не меншою 5–6 метрів. Під час руху лижник, який іде першим, ударами палиць перевіряє міцність льоду та контролює його стан.

Не рекомендується на невеликому майданчику, де пробито багато ополонок, стрибати і бігати по льоду, скупчуватись у великі групи.

Пам’ятайте: вирушати на водойми поодинці небезпечно!

Якщо ви потрапили під кригу на річці або озері, слід широко розкинути руки по краях льодового пролому, утримуватися від занурення з головою, позбавитися зайвого вантажу. Дійте рішуче і не лякайтеся. Намагайтеся не обламувати краї льоду, обережно вибирайтеся на лід, утримуючись на поверхні, досягніть краю ополонки з більш міцною кригою, розкиньте руки в сторони, щоб спертися передпліччями й плечима на кригу, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Якщо крига слабка, підламуйте її поступово в напрямку до берега й спробуйте вибратися ще раз, коли відчуєте, що вона міцніша. Головне – пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори. У вузькій ополонці спробуйте привести тіло горизонтальне положення, спертися ногами у протилежний край, при цьому ногами слід робити м’які «плаваючі» рухи. Вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть у той бік, звідки ви прийшли, а отже, міцність льоду там перевірена. Незважаючи на те, що вогкість і холод змушують вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берега.

Покличте на допомогу й спробуйте дістатися помешкань, обов’язково відігрітися, обробити обморожені ділянки та звернутися до медичного закладу.

Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, негайно сповістіть, що йдете на допомогу. Підкладіть під себе лижі, лижну палку (це збільшить площу опори) і повзіть на них. Наближайтеся до ополонки тільки повзком, широко розкидаючи при цьому руки. До самого краю ополонки не підповзайте, інакше у воді опиняться вже двоє. Ремені, шарфи, санки або лижі допоможуть врятувати людину. Кидати зв’язані брюки, ремені, шарфи, довгий і міцний одяг або жердину, лижі, треба за 3–4 метри. Щойно потерпілий учепився за поданий предмет, починайте обережно тягти його поповзом. Не залучайте на допомогу інших, доки не досягнете безпечної зони, крига може не витримати кількох людей, які перебувають в одному місці.

Якщо ви не самі, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до пролому узявши один одного за ноги. Дійте рішуче і швидко – постраждалий мерзне в крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу. Подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і повзіть із небезпечної зони.

Укрийте постраждалого від вітру, якнайшвидше доставте його в тепле місце, розітріть, переодягніть у сухий одяг і дайте багато теплого підсолодженого тонізуючого питва. За можливості негайно доправте постраждалого до лікарні.

Щоб уникнути переохолодження й обмороження, слід пам’ятати, що обмороження – це ушкодження будь-якої частини тіла (включно до відмирання тканин), яке виникає внаслідок впливу низьких температур навколишнього середовища. Найчастіше обмороження виникає за температури повітря нижче – 10˚С – 20˚С. У разі тривалого перебування на відкритому повітрі, особливо за умов високої вологості та сильного вітру, обмороження може виникнути восени та навесні за температури повітря нижче нуля. Обмороження І ступеня (найбільш легкий випадок) частіше виникає при не тривалому впливі низької температури на організм людини. Уражена ділянка шкіри бліда, після відігрівання червоніє, у деяких випадках має темно-червоний відтінок, починається розвиток набряку. Омертвіння шкіри не виникає. Згодом (через тиждень) після обмороження може розпочатися незначне відшарування шкіри. Повне одужання відбувається на 5–7 день після обмороження. Перші ознаки такого ушкодження – відчуття печіння, поколювання та подальше оніміння ураженої ділянки тіла. Потім виникають свербіж шкіри та незначний або сильний біль. Обмороження ІІ ступеня виникає при більш тривалому впливі низької температури на організм. Уражена ділянка бліда, холодна, спостерігається втрата чутливості, але ці прояви виникають при всіх ступенях обмороження. Тому найбільш характерною ознакою ІІ ступеня травми є виникнення в перші дні після обмороження пухирів, наповнених прозою рідиною. Повне відновлення шкіри відбувається протягом 1–2 тижнів без грануляцій та рубців. При обмороженні ІІ ступеня після відігрівання виникає біль більш інтенсивний та тривалий, ніж при травмі І ступеня. Відчувається свербіж та печіння шкіри. При обмороженні ІІІ ступеня тривалість періоду впливу холоду та зниження температури ураженої ділянки організму людини збільшується. Пухирі, що виникли на початковій стадії, заповнені рідиною з кров’ю, їхнє дно фіолетово-червоного кольору, нечутливе до дотику.

Відбувається відмирання всіх елементів шкіри, а після одужання на цих місцях виникають грануляції та рубці. Уражені нігті знову не відростають або відростають деформованими. Відторгнення тканин, що відмерли, закінчується на 2–3 тижні, після чого розпочинається рубцювання, яке триває до одного місяця. Інтенсивність та тривалість болю більш виражена, ніж при обмороженні ІІ ступеня. Обмороження IV ступеня виникає при тривалому впливі холоду, зниження температури в уражених ділянках тіла при ньому найбільше. Воно часто поєднується з обмороженням ІІ і ІІІ ступенів. Відмирають усі прошарки м’яких тканин, нерідко уражаються кістки та суглоби. Уражена ділянка тіла темно-синього кольору, інколи з мармуровим малюнком. Набряк виникає одразу після відігрівання і швидко збільшується. Температура ураженої ділянки шкіри значно нижча, ніж на прилеглих частинах тіла. Пухирі виникають на менш уражених ділянках, де виникло обмороження ІІ-ІІІ ступенів. Відсутність пухирів при швидкому виникненні та значному поширенні набряку, відсутність чутливості свідчить про наявність обмороження IV ступеня.

Під час тривалого перебування людини під впливом низької температури виникають не тільки місцеві ураження частин тіла, але і відбувається загальне охолодження організму. Під загальним охолодженням розуміють стан, який виникає при зниженні температури тіла нижче 34˚С.

Порядок і зміст дій із надання першої медичної допомоги залежать від ступеня обмороження, загального стану організму людини, віку та наявних хвороб. При наданні першої допомоги необхідно припинити дію охолодження, зігріти кінцівки для відновлення кровообігу в уражених холодом тканинах із метою попередження розвитку інфекційних ускладнень. У першу чергу слід відтранспортувати постраждалого до найближчого теплого приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг, шкарпетки та рукавички. Слід викликати швидку медичну допомогу. При обмороженні І ступеня переохолоджені ділянки тіла, необхідно зігріти до почервоніння теплими руками легким масажем, розтиранням тканиною з вовни, диханням, а потім накласти ватно-марлеву пов’язку. При обмороженні II-IV ступенів швидке зігрівання, масаж або розтирання не можна робити. Слід накласти на уражену поверхню теплоізолюючу пов’язку (шар марлі, товстий шар вати, знову шар марлі, а зверху – клейонку або гумову тканину). Уражені кінцівки зафіксуйте за допомогою підручних засобів (шматок дошки або щільний картон), які накладаються та фіксуються зверху пов’язки. Для теплоізоляції можна використовувати вовняну тканину тощо. Постраждалим дають пити теплу рідину, гарячу їжу, невелику кількість алкоголю, таблетку аспірину або анальгіну, по 2 таблетки Nо-шпи або папаверину. Не слід розтирати обморожену людину снігом, оскільки можна ушкодити кровоносні судини верхніх та нижніх кінцівок. Не можна застосовувати швидке зігрівання обморожених кінцівок біля багаття, безконтрольно застосовувати грілки та інші джерела тепла, оскільки це погіршує перебіг обмороження. Не рекомендується, застосовувати олію, жири або спирт для розтирання кінцівок при глибокому обмороженні.

Бережіть себе та будьте обережні. Дотримання цих правил поведінки є запорукою вашої безпеки та приємного відпочинку на водних об’єктах у зимовий період, безпечного перебування на вулицях. 

Заходи безпеки на водних об'єктах у зимовий період.

Усе живе на Землі: рослини і тварини, життя і діяльність людини тісно пов’язані з водою. Якщо подивитися на географічну карту, побачимо, що всі населені пункти – від величезних міст-мегаполісів до маленьких сіл і селищ – розташовані безпосередньо поблизу водоймищ (річок, озер, морів і океанів).

Вода дарує нам величезну радість у будь-якому своєму фізичному стані: твердому (крига, каток, буєрний спорт), рідкому (купання, плавання на човнах і суднах, приготування напоїв та їжі) і газоподібному (пара в сауні). Але вода вимагає відповідної уваги до себе й обережності. Вона не любить людей недисциплінованих і недбалих і карає тих, хто нехтує правилами спілкування з нею. Щорічно безліч людей гине на водоймах, завдаючи страшенного горя своїм рідним і близьким. Аналіз надзвичайних ситуацій на воді показує, що 50 – 70% потерпілих впадають у буйну істерику або прострацію. Лише 15 – 25% з них можуть діяти без паніки, розумно і рішуче.

Тому, щоб зберегти своє здоров'я чи навіть врятувати житія, слід пам'ятати наступне:

· перш ніж ступити на лід, дізнайтесь про товщину льодового покриву на водоймі, виходити на лід можна лише тоді, коли Його товщина досягне 7 см; для влаштування ковзанки - не менше10-12см; масова переправа пішки може бути організована при товщині льоду не менше, ніж 15 см; масове катання 25 см;

· виходити на лід і йти по ньому безпечніше там, де вже пройшли люди (по їх слідах чи стежках). Якщо на лід виходите першим, необхідно розглянути чи не просів лід, бо він завжди тонший там. де впадають теплі стічні води промислових підприємств, ростуть куші й очерет,де швидка течія та б'ють джерела;

· робити лунки для риболовлі варто робити на безпечній відстані одне від одного;

· обов'язково майте при собі міцну мотузку завдовжки 4.5 - 20 метрів з петлею на одному кінці та півкілограмовим вантажем - на іншому, два цвяхи або ніж, які допоможуть вибратися на лід, якщо раптом провалитеся. Не виходьте на лід поодинці і у нічний час. Вирушаючи рибалити, попереджайте рідних куди йдете;

· перші кроки треба робити не відриваючи ноги від льоду, при переході по льоду необхідно Йти один за одним на відстані 5-6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду;

· слід особливо обережно спускатися з берега, тому що лід може не щільно з'єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря;

· слід остерігатись місць, де лід покритий снігом. Сніг, який покрив дід. діє як ковдра, під снігом лід наростає повільно. Іноді буває так. що по всій водоймі товщина відкритого льоду становить 10 см, а під снігом усього 3 см;

· забороняється збиратися на льоду великими групами в одному місці;

· категорично забороняється вживати до та під час відпочинку на льоду алкогольні напої чи інші наркотичні або психотропні речовини.

Враховуючи високу ймовірність нещасних випадків на льоду. Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області звертається до мешканців та гостей Дніпропетровщини утримуватись в такі дні від виходу на тонкий лід, який утворився на маленьких озерах та затоках річок, і застерегти від цього своїх дітей. Завзятим рибалкам також слід пам'ятати, що зимова ловля риби потребує особливо суворого дотримання правил безпеки При знаходження на льоду.

Зимова риболовля

Не було року, щоб у екстремальних ситуаціях не опинялися рибалки. Зимова підлідна риболовля вимагає суворого дотримання правил безпеки, тому підлідний лов риби мас узгоджуватись з найближчою береговою рятувальною станцією, і без її дозволу ніхто, в тому числі й рибалки – любителі, не має права виходити на лід.

У будь-якому випадку необхідно дотримуватись нескладних правил безпеки. По-перше, не слід пробивати поруч багато лунок - відстань між ними має бути 5-6 метрів. Не можна збиратися великими групами на одному місці та ловити рибу поблизу вимоїн (навіть якщо там клює найкраще). Не свердліть лунки на переправах, а також занадто далеко від берега. В ідеалі непогано мати рятувальний жилет. Верхній одяг - важкі кожухи та бушлати - тримайте розстебнутими чи, принаймні, не стягуйте їх пасками, щоб у разі небезпеки можна було їх легко позбутися.

Для непередбачуваних випадків обов'язково майте при собі міцну мотузку завдовжки 12 - 15 метрів з петлею на одному кінці й вантажем вагою 400 - 500 г на іншому, дошку або велику гілку, »

  Якщо біда трапилася

Якщо лід почав тріщати, з'явилися характерні розломи, негайно повертайтеся назад своїми слідами. Не біжіть, виходьте повільно, не відриваючи ступні від криги.

Якщо вже провалилися під лід не панікуйте. Широко розкиньте руки по краях льодового пролому і утримуйтеся від занурення з головою. Намагайтеся не обламувати лід і без різких рухів вибирайтеся на його поверхню, наповзаючи грудьми чи спиною. Допомагайте собі, як при плаванні, ногами.

Вибравшись на лід, відкотіться віл лунки, а потім повзіть у той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду таким чином перевірена.

Поводьтеся обережно до самого берега, як би холодно вам не було, неї поспішайте — вдруге вам може не вистачити сил на боротьбу. І тільки коли ступите на тверду землю, біжіть у тепло, або щоб зігрітися.

Якщо на ваших очах під лід провалилася людина, негайно сповістіть, що йдете на допомогу – це її підбадьорить. Оскільки ви у певній безпеці, - маєте думати і реагувати швидко та послідовно, підтримуючи постраждалого зваженими порадами. Візьміть лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзіть на них до ополонки, широко розкидаючи при цьому руки. Добре, якщо ви одягнете рятувальний жилет. До самого краю ополонки не підповзайте, а киньте потопаючому з відстані 3 - 4 метрів пасок, шарф, мотузку або протягніть лижу, дошку і поволі витягуйте його на лід. Якщо ви не один, тоді, узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до пролому. Дійте рішуче і не гайте часу - у крижаній воді людина швидко мерзне, мокрий одяг тягне її на дно. Надавши допомогу, повзіть разом з постраждалим з небезпечної зони.

Якщо ситуація дуже складна, зателефонуйте на 101 у Службу порятунку, і вам допоможуть рятувальники-фахівці.

Заходи безпеки на льоду

Перш ніж ступати на лід, дізнайтесь про товщину льодового покрову на водоймі. У різних місцях річок, озер товщина льодового покрову може бути різною. У гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією.

Міцність льоду можна визначити візуально. На водоймах безпечним вважається лід при температурі повітря нижче нуля градусів:

· для одного пішохода – лід синюватого або зеленкуватого відтінку, товщина повинна бути не менше 5-7 см.,

лід блакитного кольору – найміцніший,

лід білого кольору – міцність у два рази менше,

лід сірий – свідчить про присутність води у товщі льоду;

· для групи людей (масові переправи пішки) – товщина не менше 15 см;

· при масовому катанні на ковзанах – 25 см.

Категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами ніг!

Під час руху по льоду звертати увагу на його поверхню, обходити небезпечні місця та ділянки, покриті товстим шаром снігу. Особливу обережність слід проявляти у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами промислових підприємств, які впадають v водойму, кущами і травою, що виступають на поверхню.

При переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5-6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду.

Користуватись майданчиками для катання на ковзанах, що обладнуються на водоймах, дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна бути не менше 12 см, а при масовому катанні не менше 25 см.

Правила поведінки на льоду

1. Виходити на лід можна тільки за стійкої морозної погоди.

2. Переходити водойми потрібно в спеціально позначених і обладнаних для цього місцях.

3. Забороняється виходити на лід, товщина і міцність якого вам невідомі.

4. Забороняється спускатися на лижах з крутого берега на неперевірений на міцність і товщину лід.

5. Забороняється збиратися на льоду великими групами в одному місці.

6. Забороняється виходити на лід за таких умов:

· якщо поруч є теплі потоки води, в місці з’єднання річок, у місці виходу стічних і промислових вод;

· у випадку швидкої течії річки у цьому місці;

· за наявності вмерзлих у лід дошок, палок, гілок та інших предметів;

· у випадку різного забарвлення льоду;

· під час весняного розтавання снігу та льоду, а також сильного перепаду температури під час потепління.

Надання допомоги потерпілим на льоду

Щоб допомогти людині, яка терпить лихо і не потерпіти самому, дотримуйтесь наступних правил:

1. Без потреби не виходьте на лід. Подумайте, чи зможете під час надання допомогти впоратись самотужки, чи краще покликати на допомогу ще кого-небудь. Якщо поряд нікого немає, то дійте продумано і обережно, щоб замість допомоги не погіршити становище.

2. Протягніть потерпілому довгу жердину, дошку, палицю від лиж, лижу, хокейну ключку або киньте вірьовку, зв’язані паски тощо. Якщо вам все-таки необхідно вийти на лід, то ляжте на лід і повзіть по поверхні, штовхаючи рятувальний засіб перед собою або кидаючи перед собою вірьовку чи пасок.

3. Будьте якомога далі від ополонки (краю крижини), протягніть потерпілому палицю, жердину, чи киньте вірьовку. Якщо вірьовка чи трос закріплені на березі і не вистачає довжини, то міцно тримаючись за кінець вірьовки однією рукою, протягніть потерпілому другу руку.

4. Витягніть потерпілого, попросіть його працювати ногами – так буде легше витягнути його з ополонки. Коли ви його витягли. не дозволяйте йому підійматись на ноги, нехай він повзе вслід за вами до берега.

5. Після того, як витягнете потерпілого у безпечне місце, викличте «швидку допомогу», надайте першу допомогу, необхідну при охолодженні:

· поступово відігрійте постраждалого, загорніть його у ковдру або сухий теплий одяг;

· не намагайтесь зігріти тіло потерпілого дуже швидко, не занурюйте його у теплу воду, швидке обігрівання може викликати серцеві проблеми;

· будьте надзвичайно уважними при поводженні із потерпілими;

· по можливості прикладіть до тіла теплий предмет (гарячу грілку, пляшки із теплою водою);

· дайте тепле пиття, якщо потерпілий при свідомості.

Бережіть себе та будьте обережні. Дотримання цих правил поведінки є запорукою вашої безпеки та приємного відпочинку на водних об’єктах у зимовий період, безпечного перебування на вулицях.

Заходи безпеки на льоду та воді

      З приходом холодної пори року гостро постає питання стосовно дотримання правил поведінки на водних об’єктах в зимовий період.

       На превеликий жаль, щороку на льоду гине чимало людей: насамперед, рибалок, просто дорослих та дітей. Йдучи на зимову водойму, кожному потрібно бути вкрай обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на льоду, щоб не наражати на небезпеку себе й оточуючих.

          Нагадаємо, що безпечним вважається (при температурі повітря нижче 0°С): для одного пішохода лід синюватого або зеленуватого відтінку, завтовшки не менше 5-7 сантиметрів; для групи людей завтовшки не менше 15 см; при масовому катанні на ковзанах – 25 см.

            Вдвічі слабшим є лід молочного кольору. Він утворюється під час морозів з рясними опадами снігу, тому є пористим за структурою й буде проламуватися навіть без характерного потріскування. Ще слабший за нього матовий або жовтуватий лід, який утворюється, коли відлиги перемежовуються з потепліннями й опадами у вигляді мокрого снігу або й дощу.

     Ступивши на кригу, звертайте увагу на наступне: чи утворюються під ногами тріщинки і які вони. Якщо довкола сліду утворилися колові тріщини, то слід відкинути й думку про перехід.

   Тому будьте обачними і не випробовуйте міцність лишень сформованої криги ціною власного життя.

         Кататися на ковзанах дозволяється тільки на спеціально обладнаних катках. Для любителів порибалити на скреслій кригою воді слід пам’ятати, що під час підлідного лову риби не рекомендується на невеликому майданчику пробивати багато лунок, стрибати і бігати по льоду, скупчуватись у групи. Рибалкам можна пробивати ополонки одну від одної на відстані 5-6 м. Дітям потрібно назавжди запам’ятати: самостійно без нагляду дорослих їм на льоду взагалі нема чого робити!

Перша допомога:

При наданні допомоги людині, яка провалилась під лід, не можна рухатися до неї в повний зріст, тому що існує небезпека самому потрапити в біду. До потерпілого слід наближатися лежачи, розкинув руки і ноги. Для надання допомоги можна використовувати підручні дошки, драбину, жердини та інш. Лежачи на одному з таких предметів, закріплених з одного боку вірьовкою за щось на березі, чи за край криги, надаючий допомогу повільно просувається до потерпілого на відстань, що дозволяє йому подати мотузку, пояс чи багор. Потім, надаючий допомогу відповзає назад і поступово витягує на лід потерпілого.

При наданні допомоги в місцях, де є промоїни чи битий лід, використовуються спеціальні засоби - рятувальні шлюпки на полозках, на яких наближаються до потерпілого за допомогою кішки та багра.

Якщо для надання допомоги немає нічого, тоді 2-3 чоловіка лягають на лід ланцюжком, наближаються до потерпілого, тримаючи один одного за ноги, а перший з них подає потерпілому ремінь, одяг, тощо.

«Будьте обережні – тонкий лід»

Із настання морозів на людину чекає ще одна небезпека – загроза провалитися під лід.  Слід пам’ятати, що не можна перевіряти міцність льоду ударом ноги, треба навчитися визначати ненадійний лід. Якщо товщина корки льоду менше 5 см, то на нього краще не ступати. Якщо лід скрипить – з нього треба негайно йти. Так само дуже швидко треба покинути темний лід та лід з тріщинами, які, утворюючись, потріскують. Варто побоюватися стоків підприємств, заростей. Треба обходити врослі в лід корчаги й водорості. З недовірою слід ставитися до льоду, який покритий товстим шаром снігу. Під ним, як правило, вода замерзає набагато більш повільно й нерівномірно. Навіть натоптані тропи становлять небезпеку, тому що лід там може бути розхитаний попередніми людьми. Якщо з лунки вичавлюється вода, то треба покинути це місце якнайшвидше й шукати нове. По крижаній поверхні можна ходити тільки при гарній видимості, і не поодинці. У жодному разі не можна випускати на лід першим новачка, очолювати колону повинен досвідчений рибалка з палицею у руках. Кожні два кроки він ударяє палицею по льоду. Якщо лід не пробивається – все добре, йти можна. Інші рибалки повинні йти слідами провідника на відстані 5 метрів один від одного. Якщо той, хто очолює колону, раптом пробив лід, всі зупиняються і чекають, поки провідник не знайде місце для безпечного переходу. З риболовлі потрібно повертатися засвітло, щоб до настання темряви добратися до берега. Якщо ви раптом повертаєтеся з риболовлі поодинці, то треба йти по слідах, які залишилися від рибалок, що вже проходили тут. Наближатися друг до друга не можна, є ризик, що лід двох не витримає.

Рятувальники МНС рекомендують всім жителям: будьте дуже обережними на льоду! А враховуючи нестійкі погодні умови, зовсім відмовтесь від виходу на лід. Батьки, пильнуйте за дітьми, не дозволяйте їм грати на льоду, проводьте з ними профілактичні бесіди. Пам’ятайте! Біду завжди легше попередити!

ОБЕРЕЖНО, ТОНКА КРИГА!

 У першу чергу ми хочемо звернутись до батьків: не дозволяйте дітям гуляти по поверхні замерзлих водойм, проводьте з ними бесіди про правила поведінки на водоймах у зимовий період.

 Щоб уникнути подібних випадків, служба МНС нагадує основні правила й необхідні дії у випадку небезпечної ситуації:

• не перевіряйте міцність льоду ударом ноги;
• у випадку, якщо лід почав тріщати, рекомендується відходити від цього місця повільно й акуратно, не відриваючи ніг від льоду;
• якщо ви провалилися, широко розкиньте руки по краях льодового проламу й утримуйтеся від опускання у воду з головою;
• намагайтеся, не обламуючи кромки льоду, без різких рухів вибратися на лід, заповзаючи поповзом й по черзі витягаючи на поверхню ноги;
• вибравшись, відкотіться й обережно відповзайте, будьте акуратні до самого берега, а потім не зупиняйтеся, поки не опинитесь у теплі;
• якщо на ваших очах під лід провалилася людина, повідомте, що ви йдете йому на допомогу, візьміть дошку, будь-який інший підручний матеріал з великою площею опори й повзіть на ньому, широко розкинувши руки, до самого краю проламу підповзати небажано. Ремінь, шарф, ціпок допоможуть урятувати людину, але помніть, що подавати або кидати їх потрібно з відстані 3-4 м;
• подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і відповзайте до безпечної зони. Постраждалого після надання першої допомоги доставте до лікарні.

 Будьте обережні! Не грайте в небезпечні ігри зі своїм життям. У випадку виявлення потопаючого необхідно повідомити до МНС за телефоном "101".

Рятувальники МНС рекомендують всім жителям: будьте дуже обережними на льоду! А враховуючи нестійкі погодні умови, зовсім відмовтесь від виходу на лід. Батьки, пильнуйте за дітьми, не дозволяйте їм грати на льоду, проводьте з ними профілактичні бесіди. Пам’ятайте! Біду завжди легше попередити!

Правила поведінки на льоду та надання першої допомоги потерпілому

Основні правила поведінки на льоду:

1) При переході замерзлої водойми необхідно користуватися обладнаними льодовими переправами або прокладеними стежками. 

2) Міцність льоду перевіряють товстою палицею (жердиною), ударяючи нею (2-3 рази в одне і те ж місце) якнайдалі від себе. Категорично забороняється випробовувати міцність льоду ударами ніг.

3) Небезпечні місця на льоду, як правило, темніші інших, небезпечний каламутний, мало прозорий і білий лід. 

4) Переправлятися краще групою, дотримуючися дистанції один від одного 5-6 метрів.

5) Користуватися майданчиками для катання на ковзанах дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна бути не менше 12 см, а при масовому катанні не менше 25 см.

6) Лижникам перед виходом на лід рекомендується зняти петлі лижних палиць з рук і лямку рюкзака з одного плеча, а також розстібнути кріплення лиж. Ці приготування забезпечать свободу рухів у разі несподіваного провалу під лід. Під час руху лижник, який іде першим, ударами палиць перевіряє міцність льоду та контролює його стан.

7) Якщо лід недостатньо міцний, потрібно припинити рух і повертатися назад своїми слідами (там міцність льоду вже перевірена). Не панікуйте, не біжить.

Час безпечного перебування людини у воді:

При температурі води 24°С час безпечного перебування становить 7-9 годин;
При температурі води 5-15°С - від 3,5 годин до 4,5 годин;

Температура води 2-3°С являється смертельною для людини через 10 -15 хв;
При температурі води менше 2°С - смерть може настати через 5-8 хв .

Що ж робити, якщо ви провалилися у воду?

• необхідно зберігати спокій, не панікувати і не метушитися. 
  треба голосно покликати на допомогу; 
• позбавлятися слід тільки від того одягу, який вас тягне вниз. У будь-якому випадку постарайтеся залишити на собі головний убір, голова повинна бути максимально захищена, нехай навіть і мокрим головним убором;
• не намагайтеся відразу ж видертися на лід. Підніміться на поверхню в місці провалу і прийміть у воді горизонтальне положення, відвівши ноги назад, а не під себе, щоб тіло не склалося вдвічі під льодом. Остерігайтеся гострого льоду;
• вибиратися на лід необхідно з тієї сторони, з якої ви провалилися; 
  не намагайтеся вибратися на лід тільки за допомогою рук;
  широко розкиньте руки по краям льоду, щоб не зануритися з головою;
  якщо можливо, переберіться до того краю ополонки, де течія не захопить вас під лід; 
• пристосуйтеся і постарайтеся переміститися усім тілом на лід, або обережно перекиньте одну ногу, а потім іншу; 
  вибравшись з ополонки потрібно відкотитися або відповзти від неї на безпечну відстань;
• коли ви вибралися на берег, зніміть з себе весь одяг, максимально відіжміть нижню білизну, витріться нею, знову відіжміть її і надіньте на тіло. Максимально захистіть голову і одягніть щось на ноги. Після цього надіньте верхній одяг, нехай навіть і замерзлий, і робіть зігріваючі вправи, не дозволяйте собі заснути. 

Якщо на ваших очах провалилася людина:

• негайно крикніть йому, що йдете на допомогу, при можливості приверніть увагу інших людей та зателефонуйте «101»; 
• наближатися до ополонки слід повзком, широко розкинувши руки, буде краще, якщо підкласти лижі, лист фанери, дошку, будь-який плоский міцний предмет, щоб збільшити площу опори і повзти на ній;
• не підповзаючи до самого краю ополонки, витягувати постраждалого необхідно за допомогою мотузки, ременя, шарфа, якої-небудь підручної дошки або жердини. Кидати предмети потерпілому необхідно за 3-4 метри від краю ополонки;
• якщо ви не один, то, узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до пролому;
• дійте рішуче і скоро, постраждалий швидко клякне в крижаній воді, намоклий одяг тягне його донизу;
• подавши постраждалому підручний засіб, витягніть його на лід і повзком рухайтеся від небезпечної зони; 
• по можливості, потерпілого швидко переодягніть в сухий одяг, організуйте обігрів спини і грудей, зробіть масаж кінцівок;
• потерпілого необхідно терміново доставити в тепле приміщення (прогрітий намет або кабіна автомобіля), по можливості надати першу допомогу, необхідну при переохолодженні, і викликати швидку допомогу;

ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ

на льоду

 1. У зимовий період місцеві засоби масової інформації повинні надавати інформацію про товщину та міцність льоду на місцевих водоймах і попереджувати про його ослаблення під час відлиг чи танення льоду (особливо в районах промислової та аматорської підлідної рибалки та льодових переправ).

 2. Під час руху по льоду варто звертати увагу на його поверхню, обходити небезпечні місця та ділянки, покриті товстим шаром снігу. Особливу обережність необхідно проявляти в місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами промислових підприємств, що впадають у водний об’єкт, кущами і травою, що виступають на поверхню. 

 3. Перш ніж ступити на лід, дізнайтеся про товщину льодового покриву на водному об’єкті. У різних місцях річок і озер товщина льодового покриву може бути різною. У гирлах річок і притоках міцність льоду послаблено течією. Морський лід набагато слабший за прісноводний. Міцність льоду можна частково визначити візуально.

 4. На водних об’єктах безпечним вважається лід при температурі повітря нижче 0°C:

 для одного пішохода – синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною не менше 5-7 см (лід блакитного кольору – найміцніший, білого – міцність у два рази менше, сірий – свідчить про присутність води в товщі льоду);

 для групи людей (масові переправи пішки) – товщиною не менше 15 см з дистанцією в колоні по 4 особи 5 м;

 при масовому катанні на ковзанах – товщиною не менше 25 см;

 для переправи вантажного автомобіля вагою 15 т – товщиною не менше 35 – 43 см з дистанцією в колоні не менше 35 м;

 для гусеничного трактора, тягача вагою 20 т – товщиною не менше

40-60 см з дистанцією в колоні не менше 30 метрів.

 5. При переході через замерзлий водний об’єкт необхідно користуватися обладнаними льодовими переправами або прокладеними стежками. За їх відсутності необхідно переконатись у міцності льоду за допомогою пешні.

 Якщо лід недостатньо міцний, необхідно припинити рух і повертатися своїми слідами назад, роблячи перші кроки, не відриваючи ноги від поверхні льоду (ковзаючи).

 Забороняється перевіряти міцність льоду ударами ніг.

 6. При масовому переході водного об’єкта пішки по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5-6 м та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду.

 Транспортування малогабаритних, але важких вантажів проводиться на санях або інших засобах з найбільшою площею опори на поверхню льоду.

 7. Користуватися майданчиками, обладнаними на водних об’єктах для катання на ковзанах, дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна бути не менше 12 см, а при масовому катанні – не менше 25 см.

 8. При переході водного об’єкта на лижах рекомендується користуватися прокладеною лижнею, а за її відсутності – ділянкою, вкритою сухим снігом. Перш ніж рухатися, необхідно відстебнути кріплення лиж і зняти петлі лижних палиць з рук. Якщо є рюкзак або ранець, необхідно його узяти на одне плече. Відстань між лижниками повинна бути не менше 5-6 м. Під час руху лижник, який іде першим, ударами палиць перевіряє міцність льоду та контролює його стан.

 9. Під час підлідного лову риби не рекомендується на невеликому майданчику пробивати багато ополонок, стрибати і бігати по льоду, скупчуватись у великі групи. Пробивати ополонки для риболовлі або з іншою метою дозволяється на відстані не менше 5-6 м одна від одної

 10. Кожний рибалка повинен мати із собою рятувальний жилет та лінь довжиною 15-20 м з петлею на одному кінці і вантажем вагою 400-500 г на іншому кінці.

 Рятування потерпілих на льоду

 Надання допомоги людині, яка провалилася під лід, потребує зібраності і виваженості в діях.

 Щоб допомогти людині, що терпить лихо, і не постраждати самому, дотримуйтеся таких правил.

 Без потреби не виходьте на лід. Подумайте, чи зможете під час надання допомоги впоратися самотужки, чи краще покликати на допомогу ще кого-небудь. Якщо поряд нікого немає, то дійте продумано і обережно, щоб замість допомоги не погіршити становище.

 Протягніть потерпілому довгу жердину, дошку, палицю від лиж, лижу тощо або киньте мотузку, зв'язані паски тощо. Якщо вам усе-таки необхідно вийти на лід, то ляжте на нього і повзіть по поверхні, штовхаючи рятувальний засіб перед собою або кидаючи поперед себе мотузку чи пасок. Добре, якщо ви одягнете рятувальний жилет.

 Будьте якомога далі від ополонки (краю крижини), протягніть потерпілому палицю, жердину чи киньте мотузку (трос). Якщо мотузка (трос) закріплена на березі і не вистачає її довжини, то, міцно тримаючись за кінець вірьовки однією рукою, протягніть потерпілому другу руку.

 Витягаючи потерпілого, попросіть його працювати ногами – так буде легше витягнути його з ополонки. Коли ви його витягли, не дозволяйте йому підійматися на ноги, нехай він повзе вслід за вами до берега.

 Після того, як витягнете потерпілого на берег у безпечне місце, викличте підрозділ екстреної медичної допомоги, надайте йому першу допомогу, необхідну при охолодженні організму.

ДІЇ ПРИ РЯТУВАННІ ТА НАДАННІ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ НА ЛЬОДУ І НА ВОДІ

Рятування потерпілих на льоду:

Надання допомоги людині, яка провалилася під лід, – надзвичайно небезпечне заняття, потребує зібраності та виваженості в діях.

Щоб допомогти людині, що терпить лихо, і не потерпіти самому, дотримуйтесь наступних правил:

Без потреби не виходьте на лід. Подумайте, чи зможете під час надання допомоги впоратись самотужки, чи краще покликати на допомогу ще кого-небудь. Якщо поряд нікого немає, то дійте продумано і обережно, щоб замість допомоги не погіршити становище.

Протягніть потерпілому довгу жердину, дошку, палицю від лиж, лижу, хокейну клюшку або киньте вірьовку, зв'язані паски тощо.

Якщо вам усе-таки необхідно вийти на лід, то ляжте на лід і повзіть по поверхні, штовхаючи рятувальний засіб перед собою або кидаючи поперед себе вірьовку чи пасок. Добре, якщо ви одягнете рятувальний жилет.

Будьте якомога дачі від ополонки (краю крижини), протягніть потерпілому палицю, жердину чи киньте вірьовку. Якщо вірьовка чи трос закріплені на березі і не вистачає довжини, то. міцно тримаючись за кінець вірьовки однією рукою, протягніть потерпілому другу руку.

Витягаючи потерпілого, попросіть його працювати ногами – так буде легше витягнути його з ополонки. Коли ви його витягли, не дозволяйте йому підійматись на ноги, нехай він повзе вслід за вами до берега.

Після того, як витягнете потерпілого на берег у безпечне місце, викличте "швидку медичну допомогу", надайте йому першу допомогу, необхідну при охолодженні організму.

Перша допомога при гіпотермії (переохолодженні)

Ознаки гіпотермії:

–  тремтіння і озноб, які можуть бути відсутніми на пізніших стадіях:

–  оніміння;

–  втрата координації рухів;

–  зніяковіння, незвична манера поведінки;

–  температура тіла нижче 35 град. С.

Якщо в потерпілого одночасно спостерігаються ознаки відмороження і гіпотермії, в першу чергу надавайте допомогу як при гіпотермії. Цей стан може призвести до смерті, якщо людину терміново не зігріти. Але навіть у цьому випадку не варто залишати без уваги відмороження, яке при тяжкому ступені може призвести до ампутації пошкодженої частини тіла.

Гіпотермія належить до невідкладних медичних станів. Дотримуйтесь принципів надання першої допомоги і виконайте додатково спеціальні заходи при гіпотермії: викличте "швидку медичну допомогу";

поступово відігрійте постраждалого. загорнувши його в ковдри або сухий теплий одяг;

не намагайтесь зігріти тіло потерпілого дуже швидко, не занурюйте його в теплу воду, швидке обігрівання може викликати серцеві проблеми;

будьте надзвичайно уважними при поводженні з потерпілим; по можливості прикладіть до тіла теплий предмет (гарячу грілку, пляшки з теплою водою):

дайте тепле пиття, якщо потерпілий при свідомості.

Найкраще, якщо відігрівання буде відбуватись з середини тіла (тепле пиття) одночасно з відігріванням з зовні.

БЕЗПЕКА ПЕРШ ЗА ВСЕ

При загрозі бойових дій

- Закрийте штори або жалюзі (заклейте вікна паперовою стрічкою) для зниження ураження осколками скла. Вимкніть джерело живлення, закрийте воду і газ, загасіть пічне опалення.

- Візьміть документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку.

-Негайно покиньте житлове приміщення, сховайтесь в підготовленому підвалі або найближчому укритті.

- Попередьте про небезпеку сусідів. Надайте допомогу старим і дітям.

- Без крайньої необхідності не залишайте безпечного місця перебування.

- Проявляйте крайню обережність, не піддавайтеся паніці.

·Якщо стався вибух

- Переконайтеся в тому, що ви не отримали значних травм.

- Заспокойтеся і уважно озирніться навколо, чи не існує загрози подальших обвалів і вибухів,

які не звисає чи з руїн розбите скло, не потрібна комусь ваша допомога.

- Якщо є можливість - спокійно вийдіть з місця події. Якщо ви опинилися в завалі - періодично подавайте звукові сигнали. Пам'ятайте, що при низькій активності людина може протриматися без води п'ять діб.

- Виконуйте всі розпорядження рятувальника.

·При повітряній небезпеці

- Вимкніть джерело живлення, закрийте воду і газ.

- Погасіть пічне опалення.

- Візьміть документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку.

- Попередьте про небезпеку сусідів і при необхідності надайте допомогу старим і хворим.

- Якнайшвидше дійдіть до захисної споруди або сховайтеся на місцевості. Дотримуйтесь спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишайте безпечного місця перебування. Слідкуйте за офіційними повідомленнями.

·При загрозі масових заворушень

- Зберігайте спокій і розсудливість.

- При перебуванні на вулиці негайно покиньте місця масового скупчення людей, уникайте агресивно налаштованих осіб.

- Не піддавайтеся на провокації.

- Надійно закрийте двері. Не підходьте до вікон і не виходьте на балкон. Без крайньої необхідності не покидайте приміщення.

·Якщо вас захопили злочинці як заручника і вашому життю і здоров'ю загрожує небезпека

- Намагайтеся запам'ятовувати будь-яку інформацію (вік, зріст, голос, манеру розмовляти, звички і т.п.) про злочинців, що надалі може допомогти встановити їх місцезнаходження.

- При першій можливості намагайтеся повідомити про місце свого перебування рідним чи в міліцію.

- Намагайтеся бути розважливими, спокійними, по можливості миролюбними, оберігайте себе від непотрібного ризику.

- Якщо злочинці перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, то намагайтеся максимально обмежити себе від спілкування з ними, так як їх дії можуть бути непередбачувані.

- Чи не підсилюйте агресивність злочинців непокорою, сваркою, зайвим опором.

- Виконуйте вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, запитуйте дозволу переміщатися, сходити в туалет, відкрити сумочку і т.д.

- Уникайте будь-яких дискусій, особливо політичних, зі злочинцями, будьте, насамперед, уважними слухачами.

- Зберігайте свою честь і нічого не просіть, намагайтеся з'їдати все, що дають, незважаючи на те, що їжа може бути непривабливою.

- Якщо ви тривалий час перебуваєте поруч із злочинцями, постарайтеся встановити з ними контакт, викликати гуманні почуття і почати розмову, не наводячи їх до думки про те, що ви хочете щось вивідати.

- Не дозволяйте собі падати духом, використовуйте будь-яку можливість поговорити з самим собою про свої надії, проблеми, які трапляються в житті, постарайтеся заспокоїтися і розслабитися за допомогою медитації, читайте різні тексти, постарайтеся згадати вірші.

- Уважно стежте за поведінкою злочинців та їх намірами, будьте готові до втечі, якщо ви абсолютно впевнені в безпеці такої спроби.

- Постарайтеся знайти найбільш безпечне місце в приміщенні, де вас тримають і де можна було б захиститися під час штурму терористів (приміщення, стіни і вікна яких не виходять на вулицю - ванна кімната або комора), у разі відсутності такого місця падайте на підлогу при будь-якому шумі або стрілянині.

- При застосуванні спеціальними підрозділами сльозоточивого газу дихайте через мокру тканину, швидко і часто моргайте, викликаючи сльози.

- Під час штурму ні в якому разі не беріть в руки зброю терористів, щоб не постраждати від штурмуючих, які стріляють по озброєним людям.

- При звільненні виходьте швидше, речі залишайте там, де вони лежать, оскільки можливі вибухи або пожежа, беззаперечно виконуйте команди групи захоплення.

·При проведенні тимчасової евакуації цивільного населення з небезпечногорайону

Візьміть документи, гроші і продукти, необхідні речі, медикаменти.

- По можливості надайте допомогу громадянам похилого віку, людям з фізичними вадами.

- Дітям дошкільного віку вкладається в кишеню або пришивається до одягу записка, де вказується прізвище, ім'я, по батькові, домашня адреса, а також ім'я та по батькові матері і батька.

- Дотримуйтесь вказаного маршруту. При необхідності зверніться за допомогою до правоохоронців та медичних працівників.

«Екстрена валіза»

«Екстрена валіза» – це узагальнене визначення базового набору речей, необхідного кожній цивільній людині, щоб вижити в будь-якій екстремальній ситуації.

Сьогодні «Екстрена валіза» (тривожний чемодан) повинна бути в кожній родині. Цивільний тривожний чемоданчик, як правило, являє собою укомплектований рюкзак об'ємом від 30 і більше літрів, що містить необхідний індивідуальний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів індивідуального захисту та продуктів харчування.

Цивільний тривожний чемоданчик призначений для максимально швидкої евакуації із зони надзвичайної події, будь то землетрус, повінь, пожежа, загострена криміногенна обстановка, епіцентр військових дій і т.д.

Укладайте рюкзак так, щоб можна було швидко і без ускладнень знайти потрібну річ. Добре, якщо рюкзак укомплектований спеціальною накидкою від дощу. Перевагу треба віддавати рюкзаку, який зручно розташовується на спині, не сковує рухів і не розійдеться по швах в перші 30 хвилин.

У нього рекомендується покласти наступне:

1. Копії важливих документів в водонепроникній упаковці. Заздалегідь зробіть копії всіх важливих документів – паспорта, автомобільних прав, документів на нерухомість, автомобіль і т.д. Документи треба укладати так, щоб у разі необхідності їх можна було швидко дістати. Серед документів варто тримати кілька фотографій рідних і близьких, з написаними на звороті адресами та номерами телефонів .

2. Кредитні картки та готівку. Необхідно мати при собі невеликий запас грошей.

3. Дублікати ключів від будинку і машини.

4. Карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв'язку і обумовлене місце зустрічі вашої родини.

5. Засоби зв'язку та інформації. Невеликий радіоприймач з можливістю прийому в УКХ і FM діапазоні дозволить бути в курсі ситуації. Запасні батарейки до радіоприймача та мобільний телефон з зарядним пристроєм.

6. Ліхтарик (краще кілька) і запасні батарейки до нього.

7. Компас, годинник (перевагу віддавайте водонепроникним).

8. Мультитул – багатофункціональний інструмент, зазвичай у вигляді складних пасатижів з порожнистими ручками, в яких заховані додаткові інструменти (лезо ножа, шило, пила, викрутка, ножиці і т.п.)

9. Ніж, сокирка.

10. Сигнальні засоби (свисток і т.д.)

11. Штук п'ять пакетів для сміття, об'ємом 120 літрів. Може замінити намет або тент, якщо розрізати.

12. Рулон широкого скотча.

13. Шнур синтетичний 4-5мм, близько 20 м.

14. Блокнот і олівець.

15. Нитки та голки.

16. Аптечка першої допомоги. Аптечка повинна включати в себе: бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (жарознижувальний), пенталгін (знеболююче), супрастин (алергія), іммодиум (діарея), фталазол (шлункова інфекція), альбуцид (очні краплі).

17. Ліки, які ви приймаєте (мінімум на тиждень) з описом способу застосування та дози; рецепти; прізвища та мобільні телефони ваших лікарів (слідкуйте за терміном придатності ліків).

18. Одяг: комплект нижньої білизни (2 пари) , шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочка або кофта, плащ-дощовик, в'язана шапочка, рукавички, шарф (може знадобитися в найнесподіваніших ситуаціях). Зручне, надійне взуття.

19. Засоби гігієни: зубна щітка та паста, шматок мила, рушник , туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих хусток або серветок, кілька носових хусток, вологі серветки. Жінкам – засоби інтимної гігієни.

20. Приналежності для дітей (якщо необхідні).

21. Посуд: казанок, фляга, ложка, кружка (краще металеву 0,5л), розкладний стаканчик.

22. Сірники (бажано, туристичні), запальничка.

23. Запас їжі на кілька днів – все, що можна їсти без попередньої обробки і не займає багато місця та довго зберігається. Запас питної води на 1-2 дні, який треба періодично оновлювати (вода не повинна бути застояною). Висококалорійні солодощі: кілька батончиків «Snickers» або «Шок» (до цих пір використовуються тактичними групами, як джерело живлення і енергії, що володіє малою вагою), жменю льодяників. Набір продуктів: пару банок тушонки, галети, суп-пакети, м'ясні та рибні консерви. Якщо дозволяє місце: крупа перлова, гречана, рис, пшоно, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати і т. п. Горілка, вино, спирт питний. Алкоголь може бути засобом для зняття стресу, дезінфікуючим засобом.

Цей список доповнюється і коригується за вашими потребами. Приблизний обсяг рюкзака становить близько 30 літрів. Вага рюкзака не повинна перевищувати 50 кг.

Поради населенню щодо перебування у найпростіших захисних спорудах

(підвали, погреба, овочесховища, тощо)

Населення укривається у захисних спорудах за сигналами цивільного захисту. В разі їх відсутності по потребі.

Заходити до укриттів потрібно організовано, швидко і без паніки.

Літніх і хворих необхідно влаштувати ближче до вентиляційних труб.

У сховище (укриття) потрібно приходити зі своїми засобами індивідуального захисту органів дихання, продуктами харчування і документами. Не дозволяється приносити з собою речі громіздкі, з сильним запахом, легкозаймисті, приводити тварин. У сховищі забороняється ходити без потреби, шуміти, курити, виходити назовні без дозволу старшого. Всі у сховищі зобов'язані виконувати розпорядження старшого по сховищу, надавати посильну допомогу хворим, інвалідам.

Для укриття населення сховища повинні готуватись завчасно. Створюється запас води, медикаментів, продуктів харчування.

Перевіряється наявність вентиляції.

Завчасно повідомляються близькі, рідні, знайомі про можливість перебування в тому чи іншому сховищі (підвал в сусідів, овочесховище школи, тощо).

Одержання сигналу про евакуацію:

Якщо ви знаходитеся на своєму робочому місці, послідовно виконайте наступні дії:

- без поспіху, істерик і паніки зберіть службові документи в сейф або в шухляди столу, що закриваються на ключ;

- візьміть з собою особисті речі, документи, гроші, цінності;

- закрийте вікна, вимкніть оргтехніку, електроприлади, освітлення;

- візьміть з собою і при необхідності використовуйте індивідуальні засоби захисту (протигаз, респіратор);

- закрийте двері на ключ, ключ залишіть у замку;

- залишіть приміщення, рухайтеся маршрутами, які позначені в схемах евакуації;

- повертайтесь в залишене приміщення тільки після дозволу відповідальних осіб.

При виявленні підозрілого предмета, схожого на вибуховий пристрій

Ознаки, що можуть вказувати на наявність вибухового пристрою:

- виявлення предмету у будь-якому вигляді (сумка, згорток, пакет або предмет, схожий на гранату, міну, снаряд і т.п.) у місцях можливої присутності великої кількості людей, поблизу пожежо- і вибухонебезпечних місць, розташування різного роду комунікацій;

- наявність на виявленому предметі проводів, мотузок, ізоляційної стрічки, скотчу;

- підозрілі звуки, щиглики, цокання часів, що видаються предметом;

- від предмета виходить характерний запах мигдалю або іншій незвичайний запах, на зовнішній оболонці присутні масляні плями.

Чинники, що служать приводом для побоювання:

- перебування підозрілих осіб до виявлення цього предмета,

- наявність погроз, висловлених особисто, по телефону або в поштових відправленнях.

Дії при виявленні предмету, схожого на вибуховийпристрій:

- суворо забороняєтьсясамостійно здійснювати з виявленим підозрілим предметом будь-які дії, а саме: не наближатися, не торкати, не розкривати, не переміщати знахідку, не заливати її рідиною, не засипати піском і ґрунтом, не користуватися радіо- і електроапаратурою, переговорними пристроями (в тому числі мобільними телефонами);

- негайно повідомте про виявлений підозрілий предмет (вказавши точне місце його перебування, час виявлення та зовнішній вигляд) своєму керівництву або черговій службі (службам безпеки, охорони) об’єкту, а у разі неможливості встановлення зв’язку з нимиособистоправоохоронному органу УМВСУ - тел. 102, підрозділу Управління ДСНС за телефоном 101. Надалі дійте за їхніми вказівками.

правила поведінки при пожежі