Заклад дошкільної освіти № 447


Батьківський лекторій


 

Особливості виховання дитини в сучасній сім'ї

    З прадавніх часів сім'я розглядається як необ­хідна умова людського існування. А необхід­ною умовою розвитку сім'ї є наявність у ній дитини. Роль сім'ї в суспільстві незрівнянна за своєю силою порівняно з будь-якими іншими соціальними інститутами, адже саме в сім'ї формується і розвивається особистість людини, відбувається оволодіння нею соціальними ролями, необхідними для щасливого життєвого шляху в суспільстві. Сім'я є першим мікросвітом, в якому дитина виховується, формується, розвивається, набуває соціальних умінь. Головні природні вихователі дитини її батьки.

   Сім'я складна багатофункціональна підсистема суспільства і водночас доволі закрита для впливів ззовні, окрема педагогічна система. Функції, які виконує сім'я, взаємозалежні й взаємопроникні, безпосередньо активізують життєдіяльність її членів. До функцій сім'ї зараховують: економічну, господарсько-побутову. Виконую­чи репродуктивну функцію, сім'я є відповідальною за фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток дитини. Реалізація сім'єю цієї функції є своєрідним регулятором народжуваності. Саме сім'я з її постійним і природним характером впливу покликана фор­мувати риси характеру, переконання, погляди, світогляд дитини. Тому виділення виховної функції сім'ї як основоположної має суспільне значення.

   Сучасний стан сімї в Україні багатьма науковцями сприймається як критичний. Так, демографи визначають збільшення частки пар без дітей, з однією дитиною та нереалізованих бажаних орієнтацій на дитину. У середньому по Україні величина сімї залишається без змін і на низькому рівні. Народження дітей сприймається як можливі обмеження свободи батьків: в освіті, кар'єрі, реалізації своїх здібностей, підвищенні кваліфі­кації.

Крім того, за оцінкою медиків, 1015 % дорослого на­селення за станом здоров'я не здатні мати дітей; викликає тривогу стан екології, морально-духовний клімат соціуму алкоголізм, наркоманія, ВІЛ-СНІД, куріння, погане харчування тощо.

Але і до сьогодні сім'я є першою і головною соціальною гру­пою, яка активно впливає на формування особистості дитини. Важливу роль у процесі первинної соціалізації відіграє вихо­вання дитини в сім'ї. Батьки були і є першими й найголовні­шими вихователями дитини. Це аксіома, яку мають запам'ятати всі подружжя, які є або готуються стати батьками.

   Виховання дитини в сім'ї складний соціально-педагогічний процес, який у разі дотримання певних умов може бути таким, що приносить радість і насолоду всім його учасникам. Він містить вплив усієї атмосфери і мікроклімату сім'ї на формування особис­тості дитини. Можливість виховного впливу на дитину закладена в самій природі ставлення батьків до дітей, сутність якого полягає в розумінні опіки, наданні свободи, усвідомленні відповідальності, розумовому спілкуванні старших з молодшими.

Батько і мати виявляють піклування, ніжність до своєї дитини, формують позитивне мислення, вчать усвідомлювати цінність життя та самоцінність, вчать підтримувати і розвивати в собі ви­соку самооцінку, впевненість у власній неповторності і цінності в очах Творця і Всесвіту.

Існують різні за характером вимоги батьків і особливості взаємин батьків і дітей. Вимоги батьків реалізуються в їх свідо­мій виховній діяльності з допомогою визначеного стилю життя, переконання. Власний приклад батьків важливий засіб впливу на виховання дитини. Його виховне значення базується на при­таманній дитячому віку здатності до наслідування.

Мудра народна педагогіка завжди зважала на цю особ­ливість дитини і закодувала ці знання у приказках на кшталт: «Яблучко від яблуні недалеко падає», «Яка гребля — такий млин, який батько такий син».

   Передача дитині того соціального досвіду, який мають по­передники, ознайомлення та залучення до культури тієї країни, де вона народилася і живе, наслідування її моральних норм, традицій пряма функція батьків. Батьки мають право передавати дітям лише позитивний соціальний досвід, свідомо змінюючи власне світосприйняття: перед дитиною відкривається позитивна картина світу мамина посмішка, синє небо, яскра­ве сонце, і тільки від того, як буде діяти та інтерпретувати події і явища дорослий, у дитини формуватиметься уявлення про світ: безпечний і милосердний чи жорстокий і агресивний. Що ви оберете для своєї дитини? Мама і тато мають дивитися на себе ніби з боку, очима дитини, щоб стати якомога краще і створити позитивну модель світу, яку буде наслідувати дитина і проектувати у своєму житті.

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Психологи зробили висновок, що є слова й вислови, які начебто й необразливі, однак за частих повторень здатні дратувати не менше, ніж явний чи брутальний лемент, навіть якщо промовлені спокійним тоном. А є слова, які люди, звісно, соромляться говорити, хоча ті здатні згладжувати образи й промахи, поліпшувати настрій.                                   

 

 

«ЗАБОРОНЕНІ» ЗВЕРТАННЯ ДО ДИТИНИ:

 

                                         Скільки    разів    тобі повторювати...                                              

  Я сказала — зроби...

  Ти що, не розумієш?..

  У всіх діти як діти, а ти...

  За що мені така кара...

     Не  лізь,  якщо  не  можеш
зробити...

     І в кого ти тільки такий
вдався...
 

  Невже тобі важко запам'ятати,
що...

  У моєї подруги дитина — просто
                                                      
ангел, а ти в мене...                                                    

 

«ПОТРІБНІ» ЗВЕРТАННЯ ДО ДИТИНИ:

  Вирішимо все разом...

  Як ти вважаєш...

  Мій любий...

  Це ти добре придумав(ла)...

   Таке    тільки    ти    міг
придумати...

   Я не сумніваюся, що ти в мене
найрозумніший(а)...

   Я так вдячна долі, що ти в
мене є...

   Впевнена, що ти зможеш...

   Я завжди знала, що моя дитина
найкраща...

 

Коли ви читаєте своїм дітям, ви передаєте їм прекрасне
 

Дуже часто батьки звертаються по допомогу, особливо уже в шкільному віці: «як привчити дитину читати» або «як змусити дитину читати». Досвід показує, що ні умовляннями, ні підкупом, ні погрозами, ні нотаціями, ані покараннями виробити у дошкільника або учня молодших класів любов до читання не вийде.

1. Читайте самі

Для початку обов'язкова умова: у сім’ї має бути бібліотека і батьки мають читати. Коли вдома немає жодної книжки, коли батьки, приходячи з роботи, падають на диван і застигають перед екраном телевізора - спроби привчити дитину до читання є марними.

Батьки кажуть: ми йому і до комп'ютера не дозволяємо підходити, поки книжку не прочитає, і код поставили на телевізор, а він все одно не читає. На питання: «Ви самі багато читаєте?» відповідають, мовляв, завантажені роботою ... Які тут можуть бути претензії до дитини?

Силоміць привчити не можна, можна тільки передавати особистий досвід. Дитина обов'язково почне читати, якщо ви самі читаєте. І не газети-журнали. А справжню Книгу.

Ніколи не пізно почати читати всією родиною. Можна перечитати книги, які ви читали давно у дитинстві, і прочитати їх по-новому. Всі геніальні дитячі книжки написані талановитими дорослими. І розповідають про суттєві та важливі речі. «Мері Поппінс» - книга про те, що у батьків немає часу займатися дітьми. І що дитинство обов'язково мине. «Дюймовочка» - це потужний художній пасьянс сімейних відносин. «Вінні-Пух» - приголомшливий набір характерів і т.д.

Та й стара-добра  класика вас не підведе. Книги можна перечитувати декілька разів, адже література – це не історія про когось або про щось, це ще й естетична насолода, не кажучи вже про те, що у різному віці одна й та ж книга сприймається по-різному.  Читаючи книгу, ми пропускаємо її через фільтр свого життєвого досвіду, який з роками стає все багатшим та ширшим. Тому й враження від прочитаного у різні роки життя є різними.

2. Зацікавте дитину незвичайною книгою

Книга-пазли великого формату з  яскравими кольорами можуть надовго захопити і дорослих, і дітей. Як правило, кількість ілюстрацій і тексту в подібних виданнях розумно збалансовано, і дитина не встигає нудьгувати, навіть, якщо текст не адаптований для малюка і розрахований на батьківські пояснення, то разом читати ще веселіше.

Не тільки малята  з цікавістю перегортають книги з об'ємними картинками. Динозаври та дракони, вікінги і пірати, «постають» зі сторінок ігрових енциклопедій, зачаровують і дорослих. Під обкладинкою ховаються картонні фігурки кораблів і фантастичних істот, чарівні палички, театральні сцени.  При уважному читанні виявляються приховані вкладки, додаткові сторінки, рухливі деталі - можна грати під час читання або читати під час гри.

3. Надайте дитині право вибору

Періодично ходіть з дитиною у книжковий магазин. Порозглядайте разом з нею книги, порадьте їй, як потрібно знайомитися з книгою. Нехай вона сама собі її вибере. Дитина буде пишатись тим, що сама змогла купити книгу, і обов’язково її прочитає: адже це не тато-мама-тітка принесли книгу і вручили їй, вона, як доросла, купила сама в магазині!

Запишіть сина чи дочку в бібліотеку. Можливо, сама атмосфера бібліотеки (велика кількість книг, однолітки , що читають, уважне ставлення бібліотекарів, різноманітні бібліотечні заходи) зацікавить дитину та спонукають  пізнати цей світ ближче.

4. Обговорюйте та читайте вголос

Взагалі, якщо ви дійсно хочете, щоб дитина стала на шлях читання, треба розмовляти з нею про прочитане. А ще дивитися хороше кіно і обговорювати його з дитиною, розмовляти про всі культурні об'єкти навколо, повз які йдете, їдете. Це не складно. Потрібно лише звернути на них увагу.

5. Змалку читайте дитині

 Коли ви читаєте своїм дітям, ви передаєте їм прекрасне. І ця особиста передача прекрасного - те, що потім буде пов'язувати вас все життя. Але звертаю вашу увагу:  ніколи не читайте скорочені видання. Не читайте перекази класичних казок – тільки оригінали. Це все одно, що купити машину з трьома колесами. Вирішується проблема знання тексту, сюжету, але не отримання задоволення.

6. Не женіться за кількістю

Наша шкільна програма в цьому сенсі жахлива. Ми читаємо у шкільні роки багато, а про що читаємо - не розуміємо. Діти обожнюють перечитувати книги, які їм сподобались. Не забороняйте їм цього. Згадайте, скільки разів ви прочитали їм у дитинстві Колобка і Ріпку, а вони й за сотим разом слухали улюблену казку з відкритим ротом…

7. Читайте разом з дитиною якісну дитячу періодику

Можна спробувати привчити дитину читати й купуючи якісні дитячі літературні журнали.  У наш час дитяча періодика здатна замінити дитячі енциклопедії, задачники, розмальовки, адже багато журналів особливу увагу звертають на розвиток інтелекту дитини, його творчих здібностей та залучають до чарівного світу літератури. Крім того, читання дитячого журналу може перетворитись для вас у можливість додаткового, незапланованого часу спілкування з вашою дитиною.

З яких книг почати читати дитині?

Дошкільнята

Мінімум - це казки, літературні та народні, написані соковитою рідною мовою. Далі – книги В.Нестайка, книги Носова, вірші Наталі Забіли, казки Родарі,«Мері Поппінс», «Вінні-Пух» та інші.

Школярі

Книги А.Ліндгрен, Жюля Верна, Марка Твена та інші пригодницькі перлини літератури для юнацтва.

 

5 развивающих игр по методике Монтессори

1. «Бумажные шарики и улитки»

Игры с бумагой - также весьма полезное время провождение, к тому же это занятие не потребует от родителей особых материальных затрат. Научите ребенка мять бумагу и катать из мятых листов бумажные шарики. Еще одним полезным занятием является отщипывание - открывание пальчиками от целого листа бумаги маленьких кусочков. Вполне возможно, что после такой "бумажной" игры квартире потребуется основательная уборка, однако эти мелочи, по сравнению с тем, какое удовольствие получит ваформуєтьсяspanspanнаркоманія /span/spanspanДуже часто батьки звертаються по допомогу, особливо уже в шкільному віці: ш ребенок от процесса рвания бумаги. Да и польза для развития моторики немалая. Покажите малышу, как скатывать рулончики из бумажных полосок. Получаются рулетики или улиточки - кому как нравится!

2. «Вселые прищепки»

Прищепки - это замечательный тренажер для маленьких пальчиков. Покажите детке как их можно цеплять к любому плоскому предмету, например, к картонке, широкой линейке, тарелке. Со временем задачу можно усложнить: попросите малыша закрепить прищепки на натянутой веревке. Чтобы ваши занятия были более увлекательные - сделайте специальные картонные заготовки, например, можно вырезать силуэты елочки и солнышка. Ребенку будет гораздо интереснее цеплять елочке - иголки из прищепок, а солнышку - лучики.

3. «Коробочка с тканями»

Игрушки: небольшая коробочка, содержащая по паре кусочков каждой ткани различной текстуры (например, шелк, хлопок, шерсть, мохер и т.п.). Покажите малышу три пары кусочков ткани, наиболее контрастирующих по текстуре; затем перемешайте их и попросите ребенка найти пары, ощупывая их руками; когда малыш поймет смысл упражнения, добавляйте другие кусочки ткани; вдохновите ребенка проделать то же самое с завязанными глазами.

4. "Больше и меньше"

Игрушки: бутылочки, пузырьки, банки из под крупы с крышками разного размера. Отвинтите крышки и пробки с нескольких бутылочек разных размеров, допускается, если некоторые из них будут с водой. Покажите ребенку, как подбираются и завинчиваются крышки вновь. Предложите малышу проделать эти же процедуры с его собственными бутылками и пузырьками. Внимательно наблюдайте за его занятием.

5. "Цветные дорожки"

Бисер аккуратно сыплется на стол тремя пальцами ("щепоткой"). Размер дорожки желательно определить заранее, чтобы малыш учился равномерно распределять материал.