Театралізована гра

Гра - найбільш доступний дитині і цікавий для нього спосіб переробки і вираження вражень, знань і емоцій

Театралізована гра як один з її видів є ефективним засобом соціалізації дитини в процесі осмислення їм морального підтексту літературного чи фольклорного твору і участі в грі, яка має колективний характер, що і створює сприятливі умови для розвитку почуття партнерства та освоєння способів позитивної взаємодії. У театралізованої грі здійснюється емоційний розвиток: діти знайомляться з почуттями, настроями героїв, освоюють способи їх зовнішнього вираження, усвідомлюють причини того чи іншого настрою. Велике значення театралізованої гри і для мовного розвитку (вдосконалення діалогів і монологів, освоєння виразності мови). Нарешті, театралізована гра є засобом самовираження і самореалізації дитини.

      Разом з тим нині в освітніх установах розвиваючий потенціал театралізованої і використовується недостатньо, що мо пояснити наявністю двох суперечливих другу тенденцій у способах організації.

Згідно перший тенденції (назвемо її умовно навчання), театралізовані ігри застосовуються головним разом в якості такого собі «видовища» свята. Прагнення домогтися гарних результатів змушує педагогів заучувати з дітьми не тільки текст, а й інтонації та утворення в ході й виправдано великого числа індивідуальних і колективних репетицій. Дитину навчають бути «гарним артистом ». І, як результат, видовище відбулося, спектакль сподобався глядача. Однак освоєння таким чином вміння не переносяться дітьми в свободи ігрову діяльність. Ще б пак - адже підготовка до вистави, і сам він так схожі на гру!

        Другу тенденцію в організації театралізованої гри можна назвати невтручання дорослого. Прав на практиці воно часто переростає повна відсутність уваги з його боку до цього виду ігрової діяльності: діти надані самі собі, вчитель тільки готує атрибути для «театру». З групи в групу дитини супроводжує однотипний набір шапочок-масок, елементів костюм фігурок героїв ... Одних дітей це привертає, перш за все, через можливість переодягнутися, а значить змінитися, а інших це вже не задовольняє, оскільки відповідає його пізнавальним інтересам, рівнем розвитку психічних процесів, зрослим можливостей самореалізації в творчої діяльності. Наслідком є майже повна відсутність театралізації в ігровому досвіді дітей 5-7 років за наявності у них інтересу до цієї діяльності і потреби в ній. Тим часом вчитель приніс у групу новий сценарій спектаклю ... Коло замкнулося, і самостійної творчої театралізованої грі місця в ньому не залишилося ...

    Суперечність  розвивається потенціалом театралізованої гри і його недостатнім використанням у  закладі може бути дозволено тільки за умови розробки науково обгрунтованої та практично-орієнтованої педагогічної технології. Щоб зрозуміти її, необхідно, насамперед, розкрити основні теоретичні ідеї, що лежать в основі концепції розвитку театралізованої гри, і визначитися з поняттями.

      Характерними особливостями театралізованих ігор є літературна чи фольклорна основа їх змісту та наявність глядачів (Л. В. Артемова, Л. В. Ворошніна, Л. С. Фурміна і ін). Їх можна розділити на дві основні групи: драматизації і режисерські (кожна з них, у свою чергу, поділяється на кілька видів).

В іграх-драматизація дитина, виконуючи роль як «артиста», самостійно створює образ за допомогою комплексу засобів вербальної і невербальної виразності. Видами драматизації є ігри-імітації образів тварин, людей, літературних персонажів; рольові діалоги на основі тексту; інсценування творів; постановки вистав за одним чи кількома творами; ігри-імпровізації з розігрування сюжету (або кількох сюжетів) без попередньої підготовки

      В режисерській грі «артистами є іграшки чи їх заступники, а дитина, організовуючи діяльність як «сценарист і режисер», управляє «артистами». «Озвучуючи» героїв і коментуючи сюжет, він використовує різні засоби вербальної виразності. Види режисерських ігор визначаються відповідно до різноманітністю театрів, які використовуються в дитячому садку: настільний, площинний і об'ємний, ляльковий (Бібабо, пальчикові, маріонеток) і т.д.

    Різноманітність театралізованих ігор безліч. Спільним для них усіх є наявність глядачів. Крім того, вони являють собою «рубіжний» вид діяльності, тісно пов'язаний з літературній і художній творчості (А. Н. Леонтьєв). Театралізовану гру (особливо гру-драматизацію) характеризує перенесення акценту з процесу гри на її результат, цікавий не тільки учасникам, а й глядачам. Її можна розглядати як різновид художньої діяльності, а отже, розвиток театралізованої діяльності доцільно здійснювати в контексті художньої діяльності.