Консультація для батьків

Хоча б раз у житті кожен з батьків стикався з проблемою: дитина не хоче ходити в садочок. І ні обіцяні солодощі, ні вмовляння, ні покарання не допомагають. Дитячі психологи стверджують, що часом за небажанням ховається серйозна проблема:

• Адаптація. Уявіть, вчора ви були центром всесвіту для своєї мами (тата, бабусі), а тепер потрібно рано вставати, їсти незрозумілу їжу, грати з десятком новеньких дітей. В саду все підпорядковується розкладом, і висловити невдоволення новенький може тільки категоричною відмовою.

• Харчування. У державних ДНЗ їжа проста: супи, омлети, пюре, запіканки, компоти. Чекати домашніх шедеврів від мами не доводиться, а деякі вихователі ще й догодовують. Зрозуміло, що дитина не хоче ходити в садок, де до його побажань ніхто не прислухається.

• Денний сон. У віці 5-6 років в денному відпочинку багато дітей не потребують, а вихователь вимагає дві години лежати у ліжку. Гіперактивним карапузам це просто не під силу.

• Однолітки. Найскладніше сором'язливим дітям, які не вміють заводити знайомства і вживатися в колектив. У кожного малюка можуть бути конфлікти з однолітками, так що батькам потрібно тримати «руку на пульсі».

• Вихователь. По-перше, вихователь може крихітці не сподобатися за манерою спілкування, характеру і так далі. По-друге, у віці трьох років малюк проявляє самостійність і небажання підкорятися системі. По-третє, іноді поведінка педагога не завжди розташовує до довіри.

• Непідготовленість. Не всі батьки усвідомлюють свою відповідальність за майбутнє дошкільника і готують його до дорослого життя. Нерідко він навіть не вміє ложку в руках тримати чи самостійно одягатися. Звичайно, в садку цьому навчать, але кому подобається робити все самому?

• Прихильність до батьків.

Перш за все, організувати маленьке розслідування і зрозуміти, чому поведінка малюка змінилася.

Якщо період адаптації ще не пройшов, постарайтеся приділяти дитині більше уваги вечорами, зверніться за допомогою до психолога.

Крихітку ображають інші діти? - Підкажіть, як вести себе, поговоріть з вихователем і попросіть контролювати ситуацію. Учіть дитину знайомитися і дружити: водите його на дитячі майданчики, в гості, в гуртки.

При конфліктах з вихователем, поговоріть з іншими батьками: якщо ви не самотні, питання доведеться вирішувати із залученням адміністрації саду.

Попрацюйте над навичками самообслуговування: навчіть карапуза бути охайним, стежити за чистотою, виконувати необхідні дії. Нерідко саме несамостійні діти стають жертвами насмішок, які впливають на чутливу психіку малюка.

Під новий режим теж доведеться підлаштовуватися, адже в дошкільному закладі чадо буде проводити більше часу. Постарайтеся на вихідних дотримуватися розкладу.

Якщо дошкільник погано їсть, поговоріть з вихователем, щоб насильно його не годували. За компанію з іншими крихітка з'їсть, скільки зможе: поясніть, що ви не будете в претензії. З ранку дитя не годуйте, щоб до сніданку у нього з'явився апетит. Давати з собою перекушування теж не бажано.

Ситуацію з тихою годиною теж можна вирішити мирно: можна забирати сина (доньку) на цей час додому або просто приносити книжки або розмальовки.

Розставання з мамою - найболючіша тема, але і з цим ви впораєтеся. Поясніть дитині, що ви тим часом будете заробляти гроші на нові іграшки та одяг. Не запізнюйтеся, проводьте з ним час вечорами, цікавтеся його життям - і поступово все налагодиться.

Буває, що дитина не хоче займатися в дитячому саду з інших причин: часті хвороби, замкнутість, спроби маніпулювання батьками - не соромтеся звертатися за допомогою до фахівців!